Анотація:
«Іван і Феба» — роман Оксани Луцишиної, дія якого розгортається в останні роки радянської влади й у перші роки української Незалежності.Після навчання у Львові та участі у Революції на граніті Іван повертається в рідний Ужгород, де одружується з поеткою Марією, що називає себе Фебою.
Львів та Київ — міста з бурхливим політичним життям, Ужгород натомість вирізняється дещо гротескною атмосферою патріархального сімейного укладу та раннього капіталізму по-українськи. Тут легко обійтися без спецефектів із горору чи трилера: сама реальність повсякденного життя підказує ходи, які за напругою можуть посперечатися з творіннями Кінга або Кустуріци.
Анотація бібліотекаря:
Роман Оксани Луцишиной "Іван і Феба" отримав Шевченківську премію 2021р.Цитати
- "Іван хотів вірити у краще. Чому ні? Це ж так легко - мати спокій душевний, треба просто нічим не гризтися, нічим не тривожитися. Адже все гаразд, усе добре, а стане ще краще, ніхто не вмер, ніхто не захворів, і навіть якщо (якщо!) йому, Іванові, буде важко якийсь час знайти роботу, то він однаково не помре з голоду. Він же має родину!"
- "А цей рівномірний звук, ніби стукіт по дереву, - стук, стук, стук-стук-стук - чи це метроном, який відраховує нам дні та години, чи, може, це нарешті той Хтось, Хто нагадує про важливе і Кого ми ніколи не бачимо, так кличе нас до Себе, вистукуючи дерев'яними пальцями по невідомій поверхні "морзянкою" : свобода свобода свобода свобода-"
Рецензія фахівця (офіційні рецензії):
"Іван і Феба" – це абсолютний роман.
"Іван і Феба" – це абсолютний роман. Ця невелика книжка вміщує в собі всеохопність епосу. Ця книжка є одночасно позачасовою та розташованою тут і тепер. Дія книги відбувається у трьох містах – Ужгороді, Києві та Львові. Там прописані сюжети, які може вихопити лише читач із теоретичною начиткою. А з іншого ця книжка – для усіх, бо там є справжнє життя, дуже динамічне. Тут є ціла Україна. Це рідкісна річ – коли ціла країна вміщується на декількох сотнях сторінок.
Ця книжка емансипує суспільство, як "Мадам Боварі" Флобера. Вона динамічна, має багато гумору, у ній можна себе порівнювати із головним героєм, і можна порівнювати своє середовище та місто, де ти живеш, впізнаєш запахи і звуки. Але головне для мене у ній – це великий потенціал роботи з майбутнім. Дуже важливим є простір сакрального у цьому тексті. Він побудований через сміхову культуру, через заперечення і абсурд. Він побудований бароково. Трошечки архаїзує цей текст, але дає цьому тексту вимір позачасовості. Тіла, яке має внутрішній розвиток і рух.
Маріанна Кіяновська, поетка
взято з сайту https://starylev.com.ua/news/marianna-kiyanovska-ivan-i-feba-ce-absolyutnyy-roman
Екранізація, інші відеоматеріали
Оксана Луцишина розповідає про роман "Іван і Феба"
Роман Оксани Луцишиной "Іван і Феба" (огляд книги)
