Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Культовий фільм Отто Премінґера приголомшив глядачів

17.01.2022 09:43

У Центрі екологічної інформації Гончарівки чергова зустріч «Клубу любителів нуару» відбулася не як зазвичай – у неділю, а посеред робочого тижня – у четвер. Цей експеримент був вдалим – користувачам бібліотеки справді зручніше приходити у будні.

Фільм, який ми підібрали цього разу, – «Банні Лейк зникла» (1965 р.) – це екранізація однойменного детективного роману письменниці Евелін Пайпер. Режисер стрічки – Отто Премінґер. Він також знаний майстер нуару, і, дослідивши його фільмографію, можемо впевнено сказати, що ця робота є однією з найбільш моторошних у кар’єрі режисера. Це і недивно, адже йдеться про зникнення дитини, навколо якого і розгортається сюжет.

Дія фільму відбувається в Лондоні, тому серед акторського складу – зірки британського кіно: Лоуренс Олів’є (слідчий), Керол Лінлі (Енн, мати Банні Лейк) та Кір Дуллі (брат Енн). Сюжет розгортається дуже швидко – про зникнення дівчинки глядач дізнається чи не на початку фільму. Напруга зростає кожні п’ять хвилин. І якщо на початку фільму поліція та головний слідчий у справі намагалися розкрити злочин та знайти дитину, то вже на екваторі цієї історії вони підозрюють, що ніякої дівчинки не було і це просто плід хворобливої уяви Енн: у дитячому садочку Банні ніхто не бачив, речі, фото і документи дівчинки з квартири також згодом зникли. Втім, згорьована мати продовжує шукати дочку... Чим же закінчилася ця моторошна історія? Чи існувала дівчинка насправді? Якщо так, то де вона, і хто її викрадач? Не будемо «спойлерити» – стрічку легко знайти у мережі.

Фільм «Банні Лейк зникла» не здобув схвалення кінокритиків, його часто порівнювали з «Психо» Хічкока – і не на користь першого. Сам же Премінґер вважав стрічку своєю невдачею до кінця життя. Але згодом у фільму з'явилося чимало прихильників, він здобув статус культового.

Варто зазначити: режисер цікавий насамперед тим, що порушував у своїх фільмах заборонені на той час у США кодексом Гейза теми: наркозалежність, вагітність, гомосексуалізм, позашлюбні стосунки, зґвалтування тощо. Але експерименти режисера виявились напрочуд вдалими, за найкращу режисуру Премінґер здобув по три «Оскари» та «Золотих глобуси», а також низку нагород на різних фестивалях.

Центр екологічної інформації запрошує поціновувачів нуару на наступну зустріч, яка відбудеться в четвер, 20 січня, о 15.00.

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 2223 24
25 26 27 28 293031