«У премії жіноче обличчя»

29.09.2021 16:33

Уже чималий історичний період – ціле 80-річчя – відділяє нас від початку Другої світової війни. Але час не має влади над пам’яттю. Під час Вітчизняної війни (1941-1945 рр.) загинули мільйони радянських дітей… Росіяни, білоруси, українці, татари, латвійці, цигани, казахи, узбеки, вірмени, таджики... Пекло на землі, потворні злочини, надлюдські страждання. Як може людина вистояти, вижити за таких обставин? А діти? Чи все ми знаємо про страждання дітей під час Другої світової війни? Жахливу правду читачеві розкриває Світлана Алексієвич. За своє довге письменницьке життя вона написала багато книг, стала лауреаткою Нобелівської премії з літератури «за багатоголосу творчість – пам’ятник стражданню і мужності у наш час» та відзначена безліччю іноземних літературних премій і нагород. Центральне місце у її творах займає війна. Письменниця пояснює це тим, що вся радянська історія пов’язана з війною.

Письменниця сама визначає жанр своєї прози як художньо-документальний. Вона є авторкою 7 книг, сценаріїв понад 20 документальних фільмів, 3 театральних п’єс. П’ять з них увійшли до збірки «Голоси Утопії». У різних країнах Європи за її книгами ставили вистави. П’ять книг вийшли у перекладі на українську мову: «У війни не жіноче обличчя», «Останні свідки. Соло для дитячого голосу», «Цинкові хлопчики», «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» та «Час second-hand. Кінець червоної людини».

Її приваблюють художній вимисел та журналістська документалістика. Світлана Алексієвич брала інтерв’ю у багатьох людей, хто був дитиною в ті страшні роки, завдяки чому у світ вийшла книга «Останні свідки. Соло для дитячого голосу» – у центрі історії – війна, побачена очима тих, кому під час подій було 6-12 років.

Уперше книга вийшла друком у 1985 році, за новою редакцією, у перекладі на українську мову, – 2013 року. Книга містить 100 коротких спогадів, але усі вони об’єднані прагненням олюднити та увічнити пам'ять про загиблих, жертв Другої світової війни.

Війна, якою її пам'ятають діти, виявилася ще страшнішою, ніж та, що закарбував жіночий погляд у книжці «У війни не жіноче обличчя». У різних країнах світу читачі шанують талант автора. Її твори видані в Україні, Росії, США, Німеччині, Англії, Японії, Швеції, Франції, Китаї, В’єтнамі, Болгарії, Індії та інших країнах. Ця книга надійшла до фондів книгозбірні завдяки Українському інституту книги і є яскравим зразком художньо-документальної прози. Тож радимо прочитати!

 

Відділ зберігання та реставрації бібліотечних фондів

Література

  1. Алексієвич С. О. Останні свідки. Соло для дитячого голосу.  - Харків : Фоліо, 2020. - Книга у бібліотеці завдяки Українському інституту книги (УІК). - 251 с.
  2. Вітович І. Нобель для Івано-Франківська: престижну відзнаку з літератури здобула білоруська письменниця українського походження Світлана Алексієвич: «за багатоголосу творчість –пам’ятник стражданню і мужності наших часів» // Україна молода. –2015. – № 131, 9–10 жовтня. – С. 5.
  3. Гетьман О. Г. «Пишаюся, що у мене українська кров...»: лауреат Нобелівської премії з літератури 2015 року – білоруська письменниця Світлана Алексієвич // Зарубіжна література в школах України.–2015.– № 11. – С.63 – 64.
  4. Дроздовський Д. Тяглість «метафізики зла»: історії Світлани Алексієвич // Всесвіт. – 2015. – №5/6. – С. 272–279.
  5. У премії жіноче обличчя: «Нобеля–2015» з літератури отримає білоруська письменниця з українським корінням Світлана Алексієвич // Урядовий кур’єр.–2015.– № 188, 9 жовтня. – С. 3.
  6. http://www.alexievich.info/biogr_RU.html–персональний сайт С. Алексієвич.

Календар подій

   1 2345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
Бібліотека працює:
з 9:00 до 18:00
п'ятниця – вихідний день
останній понеділок місяця –
санітарний день