Ця маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії,
вибухла, мов джерело чистої, холодної води,
заясніла невідомою досі в українськім письменстві ясністю,
простою і поетичною грацією вислову.
Іван Франко
26 квітня 1840 року вийшло перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Воно мало наклад усього 1000 примірників.
Вихід першої поетичної збірки українського Кобзаря пов'язують з іменем полтавського землевласника Петра Мартоса. Той неодноразово позував Шевченкові-художнику наприкінці 1830-х років, тоді він і познайомився з поезією Шевченка, був вражений та разом з їхнім спільним другом, українським письменником Євгеном Гребінкою запропонував поетові видати збірку.
У другій версії Петро Мартос вважає, що саме він став першовідкривачем Шевченківського хисту до писання.
П. Мартос шукав художника, який зміг би намалювати його портрет, і Є. Гребінка зарекомендував Тараса Григоровича як талановитого портретиста.
Одного вечора, після чергового сеансу малювання, П. Мартос знайшов шматок паперу, на якому було написано 4 рядки:
Далі читаємо у збірнику П. І. Мартоса «Эпизоды из жизни Шевченка»:
Шевченко вытащил из-под кровати лубочный ящик, наполненный бумагами в кусках, и подал мне. Я сел на кровать и начал разбирать их, но никак не мог добиться толку.
Взявши бумаги, я тотчас же отправился к Гребенке, и мы с большим трудом кое-как привели их в порядок и, что могли, прочитали.
При следующем сеансе я ничего не говорил Шевченку об его стихах, ожидая, не спросит ли он сам о них, но он упорно молчал; наконец, я сказал:
Много труда стоило мне уговорить Шевченка; наконец, он согласился, и я в 1840 году напечатал «Кобзаря».
7 березня 1840 року письменник Євген Гребінка подав на розгляд до Петербурзького цензурного комітету двадцятисторінковий рукопис під назвою «Кобзарь, малороссийские песни и стихотворения». Його автор – Тарас Шевченко – учень Імператорської Академії мистецтв.
Перше видання «Кобзаря» побачило світ у приватній привілейованій друкарні Єгора Фішера, одній із найкращих на той час за якістю друку у всій Російській імперії. Назва «Кобзар» символічна – кобзарі в українській культурі були народними співцями, хранителями історичної пам'яті та національної свідомості. Обираючи таку назву, Шевченко підкреслював свій зв'язок із народною традицією.
Перший «Кобзар» Тараса Шевченка мав зручний середній формат, надрукований на якісному папері. На початку книгу прикрашав офорт за малюнком Василя Штернберга «Кобзар із поводирем», сюжетно близький із поемою «Катерина».
Не всі примірники «Кобзаря» мали однаковий обсяг. Були видання, залежно від меншої чи більшої кількості купюр, на 115 сторінок та 114 сторінок. Примірники з меншими цензурними втручаннями – справжня рідкість.
До першого «Кобзаря» увійшли вісім поезій 26-річного поета й художника: «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч» та «Думи мої, думи, лихо мені з вами».
Своєрідним ліричним вступом до збірки стала поезія «Думи мої, думи, лихо мені з вами», написана того ж року.
13 квітня 1840 р. Петро Мартос надіслав у подарунок «Кобзаря» М. Маркевичу, Є. Гребінці, Н. Кукольнику, К. Брюллову, М. Глінці та й самому авторові – Т. Шевченку.
Існує два варіанти видання: з кількістю сторінок 106 та 116. Це пов’язано з тим, що перший наклад вийшов практично не цензурований, а після шаленого розголосу, який отримав «Кобзар» своїм антиімперським спрямуванням, його було піддано більш жорсткій цензурі, й усі подальші примірники були надруковані з купюрами. Припускають, що це зробив сам Мартос, злякавшись санкцій.
«У консервативно-реакційних колах "Кобзар" одразу ж викликав суперечки й зазнав нападок. Про одну з таких суперечок, – що відбулася 23 квітня 1840 року на вечорі в М. Маркевича, на якому був присутній і Шевченко, – у щоденнику Маркевича читаємо: "А Кукольник уже напав на Мартоса, критикував Шевченка, запевняв, що напрям його "Кобзаря" шкідливий і небезпечний. Мартос впадає у відчай". Цей переляк і відчай, очевидно, й спонукали Мартоса, не зупиняючись перед додатковими видатками на переверстку, вилучити з "Кобзаря" ряд уривків, публікація яких могла мати неприємні наслідки не тільки для автора (що й показав згодом розгляд "Кобзаря" в ІІІ відділі)», – писав відомий шевченкознавець Василь Бородін.
Бібліографічні описи видання, виконані до 1917 року, свідчать про те, що на обкладинці було надруковано «Издание П. М-са». Можливо, саме завдяки тому, що прізвище спонсора зашифрували криптонімом, Петра Мартоса не згадували під час розгляду «Кобзаря» Третім відділом у 1847 році, після арешту Шевченка, у справі Кирило-Мефодіївського товариства.
У 1961 році шевченкознавець Юрій Меженко у замітці «Невідоме видання "Кобзаря" 1840 р.» повідомив про виявлення такої збірки в Науковій бібліотеці Ленінградського університету. Текст поеми «Тарасова ніч» у ньому був автентичним – таким, як його створив автор, а у вірші «До Основ’яненка» бракувало лише п’яти з половиною рядків.
За версією Петра Мартоса, описаною у спогадах уже після смерті Шевченка, «з виданням "Кобзаря" у Тараса завелися грошенята». Це твердження одразу ж після публікації спростував приятель покійного поета Михайло Лазаревський: «Шевченко розповідав мені, що перше видання вийшло майже проти його волі і що при розрахунках з видавцем він одержав непомірно малу винагороду». Після виходу збірки Тараса Шевченка почали називати Кобзарем.
Успіх видання призвів до появи рукописних списків «Кобзаря», які суттєво збільшили тираж. Нині кілька таких примірників зберігають в Інституті літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Рецензії та відгуки на збірку з’явилися у всіх петербурзьких журналах та газетах. Книга мала стати каталізатором розвитку української літератури, цього від неї очікував автор.
Проте після арешту Тараса Шевченка у 1847-му «Кобзар» вилучали не тільки з бібліотек, а й із приватних книгозбірень. По засланні навіть сам автор не мав власного примірника видання. Книга стала раритетом ще за його життя. Нині на антикварному ринку «Кобзар» 1840 року (як і видання «Енеїди» Котляревського), дорожчий, ніж деякі стародруки.
Сьогодні у світі залишилося лише кілька примірників першого видання «Кобзаря». Зберігаються вони, зокрема, в Національній бібліотеці України ім. В. І. Вернадського та в бібліотеці Гарвардського університету.
Після першого видання збірка поповнювалася новими творами. За життя поета вийшли ще два видання «Кобзаря»:
У 1844 році – окрема книжка «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки».
У 1860 році – найповніше прижиттєве видання, яке все ж таки містило лише частину творів поета через цензурні обмеження.
Повне видання «Кобзаря», без цензурних скорочень, уперше вийшло лише після смерті Шевченка: у 1867 році в Празі, завдяки зусиллям українських громадських діячів.
«Кобзар» став не просто збіркою віршів, а справжнім національним символом, який зіграв величезну роль у формуванні української національної свідомості та розвитку літературної мови. А слова «Борітеся – поборете!» стали символом незламності духу та віри в перемогу у часи боротьби за свободу.
Через 185 років «Кобзар» Тараса Шевченка залишається однією з найважливіших книжок в історії України. Це історія, пам’ять і гордість українського народу. І навіть крізь століття Тарас Григорович присутній з українським народом. І сьогодні, в найтяжчий переломний момент нашої історії, відчуваємо пророчу силу могутнього слова Кобзаря:
Свою Україну любіть.
Любіть її... Во время люте,
В останню тяжкую минуту
Використані джерела:
-
Коломоєць К. «Кобзар». Все про збірку [Електронний ресурс] / Катерина Коломієць // Тарас Шевченко: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://taras-shevchenko.com.ua/ua/content/kobzar-vse-pro-zbirku.htm. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 01.03.2025.
-
Мочарник І. Перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка. Факти і міфи [Електронний ресурс] / Інна Мочарник // Локальна історія: [мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://localhistory.org.ua/rubrics/artifact/pershe-vidannia-kobzaria-tarasa-shevchenka-fakti-i-mifi/. – Назва з екрана. – Дата публікації : 26.04.2023. – Дата перегляду : 01.03.2025.
-
Семенюк В. Перший «Кобзар» Тараса Шевченка 1840 року: унікальний випадок чи геніальна закономірність? [Електронний ресурс] ] / Василь Семенюк // Вісник Львівської національної академії мистецтв. Вип. 25. – С. 260–269. – Режим доступу : https://lnam.edu.ua/files/Academy/nauka/visnyk/pdf_visnyk/25/28.pdf. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 02.03.2025.
-
1840 – перше видання «Кобзаря» Тараса Шевченка [Електронний ресурс] // Український інститут національної пам’яті: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу : https://uinp.gov.ua/istorychnyy-kalendar/kviten/26/1840-pershe-vydannya-kobzarya-tarasa-shevchenka. – Назва з екрана. – Дата перегляду : 01.03.2025.
