У шістдесяті роки XX століття в українську літературу ввійшов молодий талановитий поет, який згодом став символом правди художнього слова і незрадливої любові до України. Це – Василь Андрійович Симоненко (псевдоніми: В.Щербань, С.Василенко, Симон). Василь Симоненко – яскравий представник шістдесятників, а також один з найулюбленіших поетів українців. Літературні критики називали його «поетом без каменю за душею», а есеїст Євген Сверстюк зазначив, що Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частину історії України.

«Василь Симоненко коротким життям заробив чесне безсмертя, хоч про свою дочасну і позачасну славу він ніколи не думав», – писав Дмитро Павличко ще в 1965 році.

Кілька поколінь читачів захоплено читали поезії Василя Симоненка, знали їх напам'ять, цитували принагідно, коли заходила розмова про болючі проблеми цілих поколінь. Симоненкове слово було настільки гостре, що заважало багатьом, протистоячи офіційній «радісній» поезії, оспівуванню «радянської дійсності».

Поетові пощастило творити у той час, який в історії держави традиційно називають «хрущовською відлигою», тобто тимчасовим ослабленням цензури, тиску з боку офіційних установ. У цей час творили Микола Вінграновський, Іван Драч, Борис Олійник, Ірина Жиленко, Василь Голобородько. І Василь Симоненко посідає гідне місце серед інших митців того часу, дорівнюючись до них щирістю своєї поетичної мови, високим громадянським пафосом, перейнятим болем за людину й рідний народ.

В.Симоненко – продовжувач традицій Лесі Українки, Олександра Олеся, Максима Рильського. Проте найпотужніший вплив на нього мала творчість Тараса Шевченка. «Щось у мене було від діда Тараса і від прадіда Сковороди», – писав він.

«Земне тяжіння» – друга збірка українського поета-шістдесятника Василя Симоненка. Вона була опублікована у 1964 році (вже після смерті автора) у київському видавництві «Молодь». У 1965 році Василь Симоненко зі збіркою «Земне тяжіння» був поданий як кандидат на здобуття премії імені Т. Шевченка. Збірка складається зі вступу Миколи Сома «Слово про Василя Симоненка» та 66 ліричних композицій, серед яких низка епітафій «Мандрівка по цвинтарю», цикл «Заячий дріб», поеми «Червоні конвалії», «Кирпатий Барометр», «Божественний пшик» та вірші.

Поет намагався видати «Земне тяжіння» самостійно у 1963 році, але видавництва відмовляли йому через цензуру та залякування, що відбулись напередодні.

Однак, цього ж року у поета виявляють рак нирок (за неофіційними версіями, хвороба розвинулася після того, як Симоненка дуже побили в міліції, затримавши нібито «в нетверезому стані»). Тяжко прохворівши кілька місяців, 13 грудня 1963 року Василь Симоненко помирає в черкаській лікарні.

Ховати Василя приїздять друзі-поети з Києва. Після похорону М. Вінграновський пише відомого вірша «Наш Василь іде по найдовшій у світі дорозі», а Євген Сверстюк – есе «Симоненко – ідея». Критик Іван Світличний та перекладач Анатолій Перепадя просять у Василевої матері його рукописи, аби їх надрукувати в Києві. Отже, одразу по смерті Симоненка, по суті починається перетворення його на «культову постать» – поки що в неширокому середовищі молодих літераторів та їхніх поклонників-читачів.

Книгу вдалося видати зусиллями друзів лише у 1964 році, вже після смерті Василя Симоненка.         

Збірка «Земне тяжіння» є різноманітною. Вона містить інтимну, громадянську та пейзажну лірику. Особливе місце у ній займає саме громадянська лірика, зокрема, вірші «Пророцтво 17 року», «Де зараз ви, кати мого народу?», «Земле рідна! Мозок мій світліє», «Задивляюсь у твої зіниці» тощо.

Велику увагу автор приділив темі особистості й гідності людини – вірші «Ти знаєш, що ти – людина», «Гей, нові Колумби й Магеллани», «Перехожий», «Люди часто живуть після смерті» тощо.

Інтимна лірика представлена творами: «Ну скажи – хіба не фантастично», «Я тобі галантно не вклонюся», «Я чекав тебе з хмари рожево-ніжної». А пейзажна – «Впало сонце в вечірню куряву…», «Поет і природа», «Засівна» тощо.

Один із найвідоміших віршів збірки – «Лебеді материнства». Василь Симоненко присвятив його своєму синові Лесеві. За змістом, духовним наповненням – це заповіт поета усьому українському народові: «Можна все на світі вибирати, сину. Вибрати не можна тільки Батьківщину».

Саме цій поезії автора пощастило бути широко цитованою і отримати безліч музичних втілень.

Повністю або частково «Лебеді материнства» стали піснею, яку виконують майже півстоліття. Вірш недарма зацікавив музикантів, адже за формою він схожий на чарівливу колискову, та насправді автор говорить у ньому про незмінні духовні речі – про Матір і Батьківщину, зрікатися яких – величезний гріх. Свого часу його співали дитячий хор «Дзвіночок» і Черкаський народний хор із солісткою Раїсою Кириченко, жіночі тріо і вокальні ансамблі. А харків’яни з етногурту BAndurbaND представили «Лебеді материнства», як соціально важливу історію про серйозне і відповідальне ставлення до виховання. 

У 1965 році поета намагалися висунути посмертно на Шевченківську премію – марно. Лише в 1995 році Симоненко був посмертно нагороджений Шевченківською премією. Того ж самого року було засновано літературну премію імені В. Симоненка, якою відзначаються найкращі перші книжки молодих поетів.

«Любити все прекрасне і земне і говорити правду...» – так, роздумуючи про громадянське покликання письменника, стверджував Василь Симоненко. Й справді, його чесне і щире слово несло людям художню правду про людину і світ, тому й тривожать душу його вірші й нині. 

Пам'ятник В.Симоненку у Черкасах

              Використані джерела:

Симоненко В. Берег чекань [Електронний ресурс] / Вибір і коментарі І. Кошелівець. – Нью-Йорк: «Пролог», 1965. – Режим доступу: https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/28219/file.pdf. – Електрон. версія друк. вид. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 14.11.2024.

Симоненко В. А. Земне тяжіння. – Київ: Молодь, 1964. – 123 с.

Симоненко В. А. Земне тяжіння (1964) [Електронний ресурс] // Василь Симоненко: [інтернет-проєкт «Спільнота Василя Симоненка»]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://vasylsymonenko.org/knugy/symonenko-v-a-zemne-tyazhinnya-1964/. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 13.11.2024.

* * *

Логачова​ О. Василь Симоненко: Коли крізь розпач випнуться надії… [Електронний ресурс] / Оксана Логачова // Український інтерес: [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://uain.press/blogs/657034-657034. – Назва з екрана. – Дата публікації: 08.01.2024. – Дата перегляду: 09.11.2024.

Різник О., Гриценко О. «Народний поет» сьогодні (Василь Симоненко) [Електронний ресурс] / О. Різник, О. Гриценко; ред. О. Гриценко // Герої та знаменитості в українській культурі. – К.: УЦКД, 1999. – С. 167-182. – Електрон. дані. – Режим доступу: http://litopys.org.ua/heroes/hero05.htm. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 09.11.2024.   

Савчук Г. О. Огляд творчості Василя Симоненка [Електронний ресурс] / Г. О. Савчук, канд. філолог. наук, доц. кафедри історії укр. літ.; Харків. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна // Вісник Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія «Філологія». Вип. 88. – Харків, 2021. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://d1wqtxts1xzle7.cloudfront.net/84423793/15835-libre.pdf?1650321396=&response-content-disposition=inline%3B+filename%3DReview_of_Vasil_Simonenkos_work.pdf&Expires=1734023778&Signature=DW3voIbkOY2BWymztDGiCsyP3nLTmXTRE6YtLG7yRd1~fe4b-jcqaqVCo46cNqEb9lItDQLexQxUMSzOLVIwM764JYcyqBCkkVMRu7zap19RX4UFrEPOOAr2bUAcgmnduSqV1U3tKP~RjyZuPLkGVUfi1i6ym5gl-lMY~0LP44y-G9s0LVgm1yEsP~wmeL0G8QycmV2BpONAGXVv8bTMMCdD4C9errqADrmh47bY-YDuKjDFIBtWGF2FtVJSrEWgcTe7DUW9bdEiRKqgESMdZuEZ4gc5cbt9qMzpBiWlpoGRHsw3QTrBeZsVfq0msI64FcL30LWNX~eOoeOubbwRfw__&Key-Pair-Id=APKAJLOHF5GGSLRBV4ZA. – Назва з екрана. – Дата перегляду: 09.11.2024.

 Шаповал К. «У мене Україна одна». Василь Симоненко: факти про життя і творчість поета-шістдесятника [Електронний ресурс] / Катерина Шаповал // Суспільне культура: [інформ. інтернет-видання]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://suspilne.media/culture/93717-u-mene-ukraina-odna-86-ta-ricnica-z-narodzenna-vasila-simonenka/. – Назва з екрана. – Дата публікації: 13.12.2022. – Дата перегляду: 11.11.2024.

                Відеоматеріали:

Василь Симоненко. Кохання і смерть поета: Гра долі [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=9egb82pRqSA. – Назва з екрана. – Дата звернення: 12.11.2024.

Василь Симоненко – український поет-шістдесятник: Пишемо історію [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=7GMS2GejAZE. – Назва з екрана. – Дата звернення: 12.11.2024.

Давидюк М. За що вбили Василя Симоненка? Життя та творчість генія української літератури [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=PRe_0nXTvr8. – Назва з екрана. – Дата звернення: 11.11.2024.

Життя і творчість Василя Симоненка: Фільм [Електронний ресурс] // YouTube : [інтернет-відеохостинг]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=V9tIKl0EmVg. – Назва з екрана. – Дата звернення: 12.11.2024.