Бібліотеки та бібліотекарі Херсонщини в умовах окупації та деокупації: наслідки та виклики
Тетяна Сватула
Мережа публічних бібліотек області на 01.01.2022 року налічувала 386 публічних бібліотек, в тому числі 290 сільських. Публічні бібліотеки Херсонщини зарекомендували себе як потужні освітні, інформаційні та просвітницькі центри своїх територіальних громад. Тривала робота по оновленню бібліотечного простору. Бібліотеки проводили значну роботу з утвердження української ідентичності, популяризації української культури, історії. На базі багатьох бібліотек із успіхом діяли музеї народного побуту. Бібліотеки розгорнули діяльність як амбасадори цифрової освіти для мешканців своїх громад. Тож на початок 2022 року 65% сільських бібліотек мали комп’ютери. Відвідувачі бібліотек мали можливість опановувати електронні технології, аби користуватися їхніми безмежними можливостями, зокрема цифровими послугами, які надає держава та фінансові установи тощо. Бібліотеки все частіше ставали осередками родинного відпочинку, спілкування. На базі книгозбірень працювали різноманітні гуртки, клуби за інтересами тощо.
Працівники публічних бібліотек постійно підвищували свою кваліфікацію на базі Регіонального тренінгового центру. Так, тільки напередодні повномасштабного вторгнення на базі центру пройшов триденний ТоТ-тренінг для майбутніх тренерів – сільських бібліотекарів чотирьох територіальних громад Херсонщини у рамках проєкту «Жінка –лідерка в цифровому просторі» (14–16.02.2022). З березня 2022 року повинна була розпочатися реалізація проєкту «Бібліотеки –освітні хаби» в рамках конкурсу проєктних пропозицій «Посилення стійкості громад в Херсонській області» Програми розвитку ООН, до участі в якому були залучені бібліотеки Великоолександрівської, Скадовської та Верхньорогачицької територіальних громад.
Все змінилось, починаючи з 24.02.2022 року. 1 березня 2022 року рашистські окупанти захопили обласний центр, і практично вся Херсонська область опинилась в окупації. Весь час окупації, починаючи з березня 2022 року, не було відкрито жодного «зеленого» коридору для евакуації цивільного населення. Почалися різноманітні проблеми. З полиць магазинів зникли продукти. Неможливо було зняти готівку у банкоматах, почалися сильні перебої з хлібом. Почастішали випадки мародерства (з мародерами справлялися самі хер-сонці). Але, найгірше, ти завжди був в небезпеці: будь яку мить тебе могли зупинити, перевірити телефон, увірватися в твій дім, забрати на «підвал» (так називали катівні). Херсонці не скорилися окупантам і здивували весь світ своїми численними акціями протестів. До кінця квітня можна було слухати в окупації українське радіо, був український інтернет. Потім херсонці вимушені були придбати російські сім-карти, щоб бути на зв’язку з рідними. Навчилися використовувати VPN для доступу до українського інтернету. З кожним місяцем зростав тиск на мешканців міста: патрулі на вулицях, постійні обшуки квартир, неможливість зняти готівку з українських банківських карток. Проведення незаконного референдуму щодо приєднання Херсонщини до росії. А з початку листопада 2022 року – повна відсутність світла, води, тепла, зв’язку.
Росіяни моментально почали нищити українську культуру, фактично мешканців намагались оперативно перетворити на росіян, змусити відмовитись від усього українського. Більшість бібліотекарів сховали українську символіку, книги про Майдан, героїв АТО, історію України. За власною ініціативою бібліотекарі продовжували нишком видавали книги. Ніхто не примушував їх це робити. Бібліотекарі з читачами організували «горизонтальний» книжковий обмін, звернувшись до власників невеликих приватних сімейних бібліотек. Потреба в читанні зросла – як терапія від страшних реалій.
Російські військові розміщувались у приміщеннях публічних бібліотек правобережної Херсонщини, через вікна яких вони викидали сміття, скидали бібліотечні меблі, книги, які потім палили у дворі. Окупанти перетворили бібліотеки на «звалища-стійбища»: лушпиння, порожні пляшки від алкоголю, насіння, використані контрацептиви, зламані меблі, просто тупо потрощені всі стільці. Деякі вікна прострелені зсередини. Книжковий фонд здебільшого знищений. Комп’ютерів, DVD, обігрівачів, чайників, навіть дисків із фільмами та мультфільмами – нічого не залишилося. Поробки, намиста, вишивки стрічками, торбинки, браслети, які з любов’ю збирались у бібліотеках, – теж відсутні. У бібліотеках були облаштовані і місця для снайперів. Але і це – не найстрашніше. «Коли з виставкової сорочки, що була задубіла й чорна мов кора, після замочування зійшов пил і бруд, то виявилось, що вона... в крові. Вся, наче нею не витирали, а затикали рани...Мені казали місцеві жителі: бібліотеку використовували як катівню. Я не повірила. Не хочеться одразу в таке вірити. Та під час огляду та прибирання я не знайшла в ній мотузок, плям крові чи рваного одягу, чи чогось, що нагадувало б про ув’язнення. Тільки дві стяжки. А тепер думаю: от куди ділися інші наші рушники. Мабуть і ними витирали кров. Страшно... Страшніше за бомбування...» (зі сторінки директорки Станіславської бібліотеки О. Маляренко Alyona Olena Malyarenko у ФБ 22.12.2022 р.).
Навіть у жахливих умовах окупації бібліотекарі підтримували мешканців своїх громад, намагалися зберегти українську культуру, українську ідентичність.
З березня 2022 р., коли правобережна Херсонщина опинилася під окупацією, підприємства та соціальні інституції зачинились, на допомогу населенню прийшли волонтери. Вони спільно з бібліотеками, як місцями вільного доступу, намагалися зменшити тягар війни для людей. Деякі з них разом з волонтерами у своєму приміщенні організували надання безкоштовної гуманітарної допомоги, роздачу продуктів харчування. Готували обіди для малозабезпечених, багатодітних сімей, літніх людей. У домівки малозабезпечених громадян носили гуманітарну допомогу, не шкодуючи свого часу та сил. В Інженерній селищній бібліотеці (м.Херсон) працівниця створила волонтерський центр допомоги «Едельвейс», намагаючись якось вирішувати проблеми жителів селища Інженерне: діставала продукти для тих, хто потребував дієтичного харчування, замовляла у волонтерів та закуповувала особисто ліки для жителів селища, харчі для тварин тощо, залучивши до співпраці волонтерів та небайдужих з інших регіонів країни. Бібліотекарка Херсонської централізованої бібліотечної системи за власною ініціативою і без будь-якої координації всю окупацію розвішувала жовті стрічки (символ спротиву російській окупації, що зародився саме в Херсоні) у своєму районі міста. І жоден сусід її не здав. Вона не мала контактів із організаторами руху опору «Жовта стрічка», просто підхопила ідею і робила сама те, що могла.
Про звільнення міста більшість херсонців довідалася від друзів та сусідів. Спочатку була думка, що це провокація. Але, побачивши наших прекрасних «котиків» (так в Херсоні називають українських військових), відчули: ми повернулись додому. Емоції неперевершені, Ми ДОМА.
Деякі висновки, пов’язані з окупацією, для бібліотек та бібліотекарів правобережної Херсонщини:
•відсутність чітких рекомендацій від Міністерства культури та інформаційної політики в перші дні повномасштабного вторгнення (про це говорили директори публічних бібліотек області);
•неможливість релокації бібліотечних закладів області внаслідок швидкої окупації;
•проблеми в організації збереження матеріальних цінностей та фондів, особливо обласної універсальної наукової бібліотеки імені Олеся Гончара;
•проблеми фінансового забезпечення бібліотечних працівників (понад три місяці бібліотекарі обласних бібліотек не отримували заробітної плати, лише після всеукраїнського розголосу питання було вирішено);
•підтримка бібліотечної спільноти (Української бібліотечної асоціації, Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого, колег з інших бібліотек України);
•колабораціонізм в культурі (культура, в тому числі бібліотеки, є важливою складовою української ідентичності, тому є гостра потреба ввести в закони України окремі пункти щодо колаборантів у культурі).
Росія контролює всю лівобережну частину області з 24.02.2022 р., активно насаджуючи «руський мір». Окупанти розуміють, що під час повномасштабного вторгнення бібліотеки мають величезне значення. Адже це найбільш дієві та масштабні засоби пропаганди. Через бібліотеки російські окупанти намагаються пришвидшити інтеграцію, перш за все українських дітей до російського середовища. Саме тому відкриті окупантами бібліотеки лівобережної Херсонщини стали форпостами російської імперської пропаганди.
Слід зазначити, що взаємодія з бібліотекарями в період окупації, і зараз з бібліотеками лівобережної Херсонщини практично неможлива. По-перше, дуже небезпечно, адже окупанти постійно перевіряють телефони. Під час обшуків домівок перевіряють ноутбуки, комп’ютери тощо. По-друге, в окупації немає українського зв’язку, інтернету, вони повністю блокуються. По-третє, більшість працівників публічних бібліотек області виїхали за її межі.
До середини червня 2022 року ніхто з окупаційної влади бібліотеками лівобережної частини Херсонщини не цікавився. Чи то було не до бібліотек, чи було зручно, що бібліотекарі дивились за порядком і в приміщеннях і на прилеглій території. Тільки наприкінці червня, згадує директорка Но-вокаховської централізованої бібліотечної системи (ЦБС), всіх керівників закладів культури міста викликали на розмову до окупаційної влади. Були запропоновані умови співпраці, озвучена заробітна плата. Було зазначено, що необхідно вилучити всі українські книги, видані після 2014 року, а що робити з іншими – будуть ще роз'яснення. Окупаційною владою було видане розпорядження про недопущення до роботи проукраїнських працівників з 4 липня 2022 року. Більшість бібліотечних працівників не погодилась на співпрацю. Після пропозиції про співпрацю стало дуже небезпечно залишатись у місті, адже тих, хто не погодився, почали переслідувати, забирати «на підвал». Директор ЦБС, заступник директора, деякі працівники змогли виїхати – хто в Грузію, хто на підконтрольну територію. З числа невеликої кількості колаборантів після 15 липня призначили нового директора ЦБС.
Росія посилила русифікацію всіх сфер життя лівобережної частини Херсонщини. І розвиток бібліотек – один із основних проєктів російського уряду у сфері освіти та просвітництва в нових регіонах (маючи на увазі і окуповану територію області). Росія прямо зацікавлена в тому, щоб бібліотеки стали простором розвитку культурного життя в російському дусі. Саме тому, витрачаються величезні кошти на трансформацію публічних бібліотек на лівобережній частині. Опікується цим питанням перший заступник адміністрації президента росії С.Кірієнко, який неодноразово відвідував бібліотеки окупованої території Херсонщини.
Росія швидкими темпами вводить бібліотеки т.о. територій у власний бібліотечний простір. Документально затверджено шефство між Генічеською центральною бібліотекою та Російською державною бібліотекою. Директор Всеросійської державної бібліотеки іноземної літератури імені М.І.Рудоміно організовує підвищення кваліфікації бібліотекарів на території окупованої Херсонщини. До заходів також долучаються провідні працівники цих бібліотек. Бібліотеки проходять перереєстрацію за російськими законами. Слід зазначити, що все ж таки окупантам не вдається відкрити всі публічні бібліотеки на захопленій території. Наразі працюють лише 15% книгозбірень від довоєнного рівня. І лише незначна кількість працівників пішла на співпрацю з окупантами. Бібліотекарі-зрадники поширюють наративи російської пропаганди щодо начебто утискання російської культури та мови в Україні, пояснюючи примусове вилучення літератури російською мовою з фондів бібліотек. На пропагандистських каналах окупованих громад лівобережжя саме бібліотеки є центрами по роботі з дітьми чи молоддю, оскільки більшість шкіл громад не працює.
Окупанти широко використовують інформацію як зброю та інструмент пропаганди. Головним гаслом є вислів: росія тут назавжди. Активно поширюються російські наративи про нацистів та бандерівців в Україні, різноманітні фейки, спотворена інформація. На лівобережжі Херсонщини насаджуються спотворена історія щодо єдиного народу, величі росії, успіхів російської економіки, великої російської культури та літератури, відсутності України як держави тощо. Для цього насаджується російський календар «свят», особливо з мілітаристським ухилом. Окупанти збільшують кількість дітей, яких залучають до різноманітних «патріотичних» конкурсів. До участі в інформаційній війні на окупованих територіях залучаються діти та молодь. Як приклад, на лівобережжі області створюється Школа блогера, що буде просувати російські інформаційні наративи. Таким чином, росіяни як можуть зачищають інформаційний простір для того, щоб замістити справжню історію України вигаданими і вигідними їм фактами.
Окупанти хизуються вкраденими з Гончарівки цінними дореволюційними виданнями: в Новотроїцьку (тимчасово окупований Генічеський район Херсонської області) неодноразово робили виставки видань 19 століття з наших фондів, публікують фото цих видань в своїх телеграм-каналах. За інформацією телеграм-каналу окупаційного міністерства культури Херсонської області «під час зустрічі з керівником бібліотеки (мається на увазі Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека) також обговорювались проблеми збереження унікального книжкового фонду, що включає видання 17–19 століть. Для збереження цінних книг будуть проведені спільні заходи з урядом Херсонської області та регіональним міністерством культури».
Знищення українських видань в бібліотеках окупованої Херсонщини набуває ознак культурного етнографічного геноциду. На виконання наказу міністерства культури Херсонської області у відповідності з «Рекомендаціями по роботі бібліотек з документами, які включені у федеральний список екстремістських матеріалів» співробітники міністерства культури спільно з працівниками МВС здійснюють перевірку фондів бібліотек щодо виявлення літератури екстремістського характеру: видання з історії, культури України українською мовою, книги про АТО, національний визвольний рух тощо. Курирує цю роботу регіональне відділення партії «Єдина росія».Так, в Скадовському районі росіяни навіть провели рейд з метою пошуку так званих «заборонених» книжок. До таких видань росіяни зараховують книги про український національно-визвольний рух часів ІІ Світової війни, книги про події 2014 року, релігійну літературу. Так, книги, видані релігійною організацією «Свідки Єгови», офіційно зареєстрованоюв Україні, були названі «екстремістськими» та «забороненими». Натомість виймають із запасників книги російських письменників та поетів, ще радянські видання з «єдиновірною позицією». За наявною інформацією, на поповнення фондів бібліотек півдня та сходу російською літературою вже виділили 200 млн рублів з бюджету країни-окупанта. Ще 40 млн виділили на фінансування підконтрольних окупантам бібліотек. Лише в листопаді в 87 публічних бібліотек лівобережної Херсонщини надійшли понад 73 тис. пр. за прямим розпорядженням президента росії. Серед придбаних видань –казки, оповідання, пізнавальна та розвиваюча література, повісті, художні книги, науково-популярна література. Всі книжки – російською мовою. Наявні в інтернеті світлини демонструють, що книги тоненькі, а отже їх вартість не надто висока. Тут можна припустити, що або окупанти дали мало грошей, або частину коштів списали «в кишені». Щоправда є ще один варіант –деякі книги вже були у власності бібліотек до війни, а тут послугували вдалим реквізитом для пропаганди. До прикладу, «Золотая книга любимых сказок»–видана у 2010 році видавництвом «КСД», а деякі з наведених видань мають українські ISBN.
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара ще під час окупації почала збирати інформацію, фото, спогади бібліотекарів про бібліотеки Херсонщини, починаючи з 24.02.2022 року. Ця робота триває і зараз. Передбачається створення віртуального музею «Беззаперечні свідки злочинів».
Наразі можемо говорити про бібліотеки правобережної Херсонщини.Окупація, деокупація та постійні обстріли населених пунктів призвели до значних збитків бібліотечної галузі Херсонщини. На 01.10.2023р. було повністю знищено 25 бібліотек (23% від їх чисельності на правобережній частині). В листопаді зруйновані Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара, Херсонська обласна бібліотека імені Дніпрової Чайки, публічна бібліотека в Бериславському районі. Частково зруйновані/пошкоджені та потребують капітального ремонту/реконструкції – 49 бібліотек (45%), зазнали незначних пошкоджень та потребують ремонту (заміна вікон, дверей, частковий ремонт даху, фасаду тощо) –16 (14%). Лише 18% бібліотек на 01.10.2023р. не зазнали пошкоджень. Але за підсумками року цифри можуть кардинально змінитися. Публічні бібліотеки правобережної Херсонщини, які внаслідок військової агресії втратили всі матеріально-технічні засоби – 28 (26%), частково втратили матеріально-технічні засоби (ПК, копіювально-розмножу-вальна техніка, мультимедійне обладнання, меблі тощо) –63 (58%). Публічні бібліотеки деокупованої частини області, які внаслідок військової агресії втратили всі бібліотечні фонди –25 (23%), які втратили частину бібліотечних фондів –67 (64%). В Херсонській обласній універсальній обласній бібліотеці викрадені цінні дореволюційні видання, знищено понад 70 відсотків колекції книг шрифтом Брайля (яка була другою за значущістю в країні після Рівного) тощо.
За даними районних військових адміністрацій лівобережної Херсонщини, що знаходяться на підконтрольній Україні території, публічні бібліотеки лівобережжя на сьогодні не зазнали таких руйнувань, як на правобережній частині. В результаті обстрілів знищені лише окремі бібліотеки територіальних громад (внаслідок провокаційних обстрілів російських військових).
Населені пункти правобережної Херсонщини і бібліотеки, розташовані в них, не зазнали руйнувань внаслідок знищення Каховської ГЕС (правий берег значно вищий). За даними районних військових адміністрацій лівобережної Херсонщини, що знаходяться на підконтрольній Україні території, затоплено 6 сільських бібліотек Голопристанської, 6 сільських бібліотек Олешківської та 2 бібліотеки Новокаховської територіальних громад.
Публічні бібліотеки правобережної Херсонщини, що відновили свою діяльність, стали центрами спілкування, психологічної та емоційної підтримки мешканців.
Після звільнення з лютого 2023 року бібліотеки Чорнобаївської територіальної громади відновили свою роботу. Вдалося підібрати й облашту-вати приватне приміщення для Киселівської сільської бібліотеки, відремонтували приміщення Благодатнівської сільської бібліотеки. Завдяки небайдужим громадянам та сільській раді бібліотеки отримали комп’ютерта телевізор. Благодійники з усієї України (видавництва, організації, приватні особи) надіслали нові українські книги для мешканців героїчної Чорнобаївської громади. «Після окупації мешканці громади стали доволі лякливими і дуже складно ідуть на контакти, –зазначає начальниця відділу культури, туризму, молоді та спорту Чорнобаївської сільської ради Віра Антонова. –Чого не скажеш про дітей. Вони залюбки приходять в бібліотеку».
Центральна бібліотека ім. Лесі Українки (м. Херсон) відкрила свої двері з 3 січня 2023р. Щоденно книгозбірню відвідує понад 80 користувачів. Для них бібліотека стала місцем спілкування, отримання різноманітних послуг тощо. На сьогодні Центральна бібліотека імені Лесі Українки перетворилася в міський хаб. Саме в бібліотеці працює ЦНАП, надає послуги міський РАГС. Бібліотека допомагає відвідувачам із ксерокопіюванням та інформаційними послугами, надає безкоштовний доступ до мережі Інтернет та безкоштовний WI–FI. Наразі працює 9 бібліотек-філій в різних мікрорайонах міста. Вони надають традиційні бібліотечні послуги з видачі літератури та організації читання, проведення культурно-просвітницьких заходів. Всі бібліотеки-філії мають безкоштовний доступ до мережі Інтернет – та безкоштовний WI–FI.
Бібліотекарі не забувають і перевірену часом послугу книгоношення. Постійно таким чином обслуговуються маломобільні групи користувачів бібліотек.
Відновили свою діяльність і окремі бібліотеки Нововоронцовської, Великоолександрівської, Борозенської та Милівської територіальних громад. І тут книгозбірні стали, перш за все, місцем спілкування, місцем психологічної та емоційної допомоги.
Цікавою є історія відновлення повністю зруйнованої бібліотеки в с. Олександрівка Станіславської територіальної громади. «Історія відбудови бібліотеки розпочалася з того, що наша Іванка, наша така творча читачка, знайшла волонтерів, спонсорів серед гостей, які приїздили дивитися на її артоб'єкт –патріотично розмальовану хату», –відзначає завідувачка бібліотеки С.Пекалюк. Велика подяка Церкві Христа спасителя, партнерам із Голландії, Синьому Станіславу та Синій Тетяні за відродження бібліотеки у селі Олександрівка: за новий будиночок, за формування книжкового фонду для читачів різного віку, за нові меблі, технічні засоби (апаратуру), канцелярське приладдя, різноманітні настільні ігри для дошкільнят та школярів молодшого віку.
Проте, відновлення діяльності публічних бібліотек правобережної Херсонщини неможливе на сьогодні. Більшість із них з різних об’єктивних причин (відсутність приміщень, матеріальних засобів, фондів, працівників) не зможуть відновити свою роботу навіть в майбутньому. Не зможе відновити свою діяльність в повному обсязі і Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара. Це –реальність.
Для надання бібліотечних послуг Комунальним закладом «Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека імені Олеся Гончара» Херсонської обласної ради необхідним є сучасний бібліомобіль із усім спектром технічних засобів та врахуванням потреб маломобільної частини мешканців громади. Крім користувачів самої Гончарівки (при відсутності свого приміщення) колектив бібліотеки зможе надавати послуги і мешканцям територіальних громад звільненої Херсонщини. Доповненням бібліомобіля можуть стати своєрідні бокси (як приклад французький проєкт IdeaBox), що дозволить створити бібліотечні майданчики в будь-якому зручному місці.
Бібліотеки територіальних громад та Херсонська ОУНБ імені Олеся Гончара потребують ноутбуків для надання інформаційних, соціальних та бібліотечних послуг як онлайн так і офлайн та організації навчання бібліотекарів територіальних громад.
Бібліотекарі Херсонщини всіма силами працюють на Перемогу, працюють для своїх громад, незважаючи на постійні обстріли. Ми віримо в ЗСУ, віримо, що наша сонячна Херсонщина буде звільнена, як і вся Україна.
(При підготовці статті були використані матеріали бібліотек та бібліотекарів Херсонщини в соціальних мережах, моніторингу бібліотек для районних військових адміністрацій області. Матеріали про бібліотеки лівобережної Херсонщини складено на основі інформації телеграм-каналу окупаційного міністерства культури Херсонської області та спогадів працівників бібліотек, які виїхалина підконтрольну частину України).
Функціонування методичних служб публічних бібліотек в умовах російської збройної агресії : матеріали IX Всеукр. шк. методиста, 9–13жовт. 2023р. / Нац. б-ка України ім. Ярослава Мудрого. –Київ, 2024. –С.123–134.
