Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

«Бісером щастя падає – сиплеться без упину»

Ці дрібні різнобарвні зерна, що є скляними (пластмасовими або ж металевими) штучними перлинами  вже не одне тисячоліття доповнюють гардероб вишуканих панянок Європи та Азії, Африки та Америки.   Загальноприйнята назва таких зерен – БІСЕР (від араб. бусра — «штучні перли»). На українських теренах такі зерна з наскрізним каналом називали «цятками», «лелітками», «кораликами» або ж «маністом». [2.].  Вчені стверджують, що понад 2000 років тому, вперше бісер почали використовувати  в стародавньому Єгипті. Згадаймо хоча б «бісерне намисто Сонця, яке носили давньоєгипетські фараони як символ влади. За даними археологів  «склярус» (ще одна назва штучної перлинки) тривалий час виготовляли в Римській імперії способом надування скляних предметів через тонку трубку.» [1.]. Венеція та Мурано, трохи пізніше Париж та Берлін були європейськими  центрами поширення прикрас із бісеру. А в Індії вироби з бісеру підкреслювали статус жінки та її сімейний стан. Американські індіанці використовували бісер для оздоблення предметів, які мали магічне або ж ритуальне значення.

Бісеринки. Фото Саша Чорнобіла

На українських теренах за останніми археологічними даними  «поодинокі знахідки бісеру виявлені в добу Трипільської культури, та більше бісерних прикрас археологи знайшли на території давньогрецьких колоній Північного Причорномор`я. Перші знайдені на території України свідчення скляного оздоблення датують біля ІІІ ст. до н.е. в Трипіллі. По території України вироби з бісеру були поширені в ІV - V ст. до н.е. Скіфи та сармати прикрашали одяг бісером. Скіфи виготовляли мониста та браслети-пов'язки. Сармати нашивали бісер також на головні убори, коміри, нагрудні частини одягу, пояси та взуття.» [3.]

Та й за часів княжої Русі  ХІІ століття сумочки та гаманці, головні убори, скроневі кільця та наручні браслети оздоблювали симпатичними бісеринками, що стали більш зручним матеріалом на відміну від колись улюблених для рукодільниць морських та річкових перлин. Використовували бісер ще й для оздоблення закладок для книг та виготовлення прикрас.

За часів короля Данила  (ХІІІ ст.) . бісер став надзвичайно популярним на західноукраїнських землях. Від тоді та до тепер численні українські народні прикраси, чоловічі головні убори та жіночі весільні сукні, оздоблені бісером, стали традиційною візитівкою гуцулів та бойків.

Гуцульська весільна сукня, прикрашена бісером. Фото Yakudza.

Але  розквітом  українських традицій бісероплетіння вважається період від кінця XVIII століття до першої половини XIX століття, коли Європа із захопленням  дивувалась виробами  українських майстринь. На європейських ярмарках у Варшаві, Лондоні та Парижі роботи талановитих україночок мали шалену популярність.  Європа прагнула дослідити мистецтво, яким вражали україночки. Тому й з’явилися  підручники та альбоми зразків для європейських майстринь бісероплетіння.  

А використовували вони найдавніші техніки бісероплетіння. Одна з яких є паралельною технікою плетіння. Суть її полягає в тому, що ряди бісеру йдуть паралельно один одному і з'єднуються дротом. Тобто, на один кінець дроту нанизуємо бісерини першого і другого ряду, а інший кінець протягуємо в бік першого ряду через бісерини другого ряду. Два ряди протягуємо до середини дроту і затягуємо, завдяки цьому ряди розташовані паралельно один під одним.

ХХ століття відкрило краянам нові можливості та нові техніки з мистецтва бісероплетіння. Найбільш популярні з них: бісерне ткання, гобеленові плетіння, плетіння на верстаті, плетіння простою та повітряною мозаїкою (або цегляне плетіння), плетіння сіткою, Шеврон плетіння (або плетіння ялинкою) та ін..

Бісероплетіння – це захопливе рукоділля, яке відкриває великий світ українських народних прикрас та картин та іще багато потрібних і привабливих речей. Бісероплетіння заспокоює та наснажує на позитив. Саме бісероплетіння мистецтвознавці класифікують за формою.

Найпростіше плетіння хрестиком вони називають «Ланцюжки». Наступною формою бісероплетіння є «Джгути». Існує безліч схем та видів плетіння, які визначають форму та фактуру бісерних джгутів. «Джгути» бувають суцільними або ажурними, мозаїчними, спіральними, витими, квадратними або тригранними. Наступним по класифікації слід назвати «Бісерне полотно», яке в свою чергу може бути суцільним або ажурним. Вироби з ажурного бісерного полотна виграють за рахунок фактури; із суцільного - за рахунок візерунків та орнаментів. Наступними за класифікацією ідуть  «Квіти з бісеру». Їх  створюють за допомогою різних технологій: плетіння на дроті, голчастого, петельного та дугового (французького) плетіння. І на останок «Фулерени» - це такі об’ємні фігури з бісеру, іграшки, намистини та кулі.

До речі, майстри і майстрині сам бісер класифікують: за місцем виготовлення, за ступенем обробки (покривом), за формою та  розміром бісеринок. [1.].

А  за сферою використання художні вироби з бісеру поділяються на:

1) компоненти ансамблю одягу, а саме: накладні прикраси, головні убори, вбрання, доповнення (аксесуари) до одягу, тобто ґердани, силянки, монисто, браслети,  а іще краватки для чоловіків і тайстри  для жінок;

2) предмети побуту, а саме: картини і панно, хатні ікони та шати, чохли на меблі, чохли на мобільні телефони, узори на наплічники,  різноманітні сувеніри та  декоративні квіти;

3)  вироби церковного призначення такі як хоругви, ікони та шати, а і ще варто нагадати про різноманітні священицькі ризи.  [3.]. Більш докладно про священицькі ризи можна прочитати в нашій статті «Ризи  духовенства України».

Бісер має величезну армію прихильників серед творчої інтелігенції України. Прислів’я та приказки, казки та легенди оспівують магічну силу бісеру. Не даремно ж серед мистецтвознавців побутує думка, що «бісер легко уловлює частоту вібрацій тіла людини, регулює і стабілізує її. Цим практично можна пояснити думки стародавніх магів щодо магічної сили бісеру.» [7.]. Українські  та європейські поети використовували у своїх нетлінних творах бісероплетіння як образ і самому бісеру присвячували свої поетичні рядки. Для прикладу, згадаймо поетичні рядки з поезії німецького класика Германа Гессе «Останній гравець у бісер» у перекладі українського поета Юрія Буряка:

«Намистинки перебира старий,

Блакитну й білу ниже у разок,

Велику й меншу вводячи до гри,

Аби вони засяяли разом.» [4.].

 І сучасні поети продовжують естафету оспівування бісеру. Для прикладу, із написаного українською поетесою Оксаною Лущевською:

«Бісером щастя падає – сиплеться без упину

ніжність, тепло, довершеність – мріями у торбину.» [6.].

А ось як образ бісеру використав сучасний  український поет Сергій Жадан у своїй поезії «Іслам»:

«ісламом тобі починається ранок

бісером вшитим у шкіру жінок

золотом сутінків в тихих заплавах помешкань

морожені спини риб…» [5.].

Браслети з бісеру. Фото Skrynya

Дякуючи цьому захоплюючому ремеслу українці славляться здатністю не лише вишивати бісером, а і створювати неповторні українські народні прикраси, де кожний виріб має свою індивідуальну родзинку. А це залежить від смаку майстрині, її власного творчого бачення і вміння розкласти спектр із  різнокольорових бісеринок так,  щоб розмаїття бісеру заграло.

Сучасна сукня, прикрашена бісеринками. Фото Ігор Прокопчук

Музика прикрас зачаровує. Прикраси з бісеру мають свої традиції та кожна з них має індивідуальну особливість.

Джерела:

  1. Бісер. [Електронний ресурс] :[текст]// Вікіпедія: [сайт] . — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D1%96%D1%81%D0%B5%D1%80 . — Назва з екрана. — Дата публікації: 18.10.2024.  —  Дата звернення: 22.10.2024.
  2. Великий тлумачний словник сучасної української мови/Кер. Вид проєкту П.М. Мовчан, В.В. Німчук, В.Й. Клічак. — Київ: Просвіта, 2005. — 1332с.
  3. Вишивка бісером та бісероплетіння[Електронний ресурс] :[текст]// Вікіпедія: [сайт] . — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%B2%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D1%81%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BC  . — Назва з екрана. — Дата публікації: 11.03.2024.  —  Дата звернення: 22.10.2024.
  4. Гессе Г. [Електронний ресурс] :[вірш]// : НСПУ: [сайт] . — Режим доступу: https://nspu.com.ua/lit-tv/german-gesse-ostannij-gravec-u-biser/ — Назва з екрана. — Дата публікації: 06.10.2020.  —  Дата звернення: 22.10.2024.  
  5. Жадан С. Іслам[Електронний ресурс] :[вірш]// : Poetyka-UA  Zone: [сайт] . — Режим доступу: http://poetyka.uazone.net/default/pages.phtml?place=zhadan&page=balady021#google_vi . — Назва з екрана. — Дата публікації: 11.11.2023.  —  Дата звернення: 22.10.2024.
  6. Лущевська О. Бісер [Електронний ресурс] :[вірш]// Поетичні майстерні: [сайт] . — Режим доступу: https://maysterni.com/publication.php?id=9675 . — Назва з екрана. — Дата публікації: 11.02.2007.  —  Дата звернення: 22.10.2024.
  7. Салюк О. Мистецтво бісероплетіння осучаснюється [Електронний ресурс] :[текст]// Полтавщина: [сайт] . — Режим доступу: https://poltava.to/project/201/ . — Назва з екрана. — Дата публікації: 30.05.2011.  —  Дата звернення: 22.10.2024.

Календар подій

      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
3031