Неповторний колорит і національна самобутність справжніх українських ярмарок були осередком суспільного життя народу з давніх-давен. Учні школи №50 (м.Херсон) у ході інтерактивного народознавчого уроку мали змогу не тільки відвідати справжній ярмарок, а й покращити свої знання.
Ярмарок – воістину родинне свято! Під час заходу діти познайомилися з родиною Гаєвських та всі разом допомогли їм збиратися в дорогу. Прикрашали волів разом із батьком – Йосипом Гаєвським. Виплітали різнобарвне рядно із українських прислів’їв разом із матір’ю Ганною. З молодшою дочкою Устиною саджали квіти із влучними народними висловами. А зі старшою – Наталею – мережили-вишивали «рушник єднання». Дізналися таємниці Петриківського розпису від діда Богдана.
Гортаючи сторінки історичних і літературних джерел, довідуємося про надзвичайну любов нашого народу до ярмарок, до самого процесу торгівлі. Обряди, повір'я, прикмети захоплюють нас своєю національною неповторністю і змушують відчути той ні на що інше не схожий дух українського народу.
Традиційні регіональні ярмарки з чумацькими мажами, рядами возів та скринь, кобзарями та лірниками – це вже історія. Сучасні ярмарки відбуваються у наших містах і селах з нагоди міських та державних свят. Це є дуже важливим для збереження і розвитку традиційних ремесел.
В наш час ярмарки вже не є пересічним явищем і проводяться як дань минувшині, але настрій, атмосфера і сам колорит велелюдного базару, що панують на них, не зникнуть, доки існує український народ, а діти шанують традиції своїх батьків.
