Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Гуцульський символічний оберіг

Зґарди хрестикові. Автор фото: spadok.org.ua

Українські народні прикраси. Які вони бувають і чим вони приваблюють сучасних модниць?! Найперше, що завжди вабило ґаздинь та модниць, фольклористів та етнографів, письменників та мистецтвознавців – це, звичайно ж, ЗҐАРДИ. Зазирнувши до  великого тлумачного словника, прочитаємо: «Зґарди або ґарди  – це архаїчне нагрудне намисто із латунними хрестами на металевому шнурі» [1.].  Кожен із зґардів за тисячолітню свою історію має відповідні назви, що супроводжують назви символів, у вигляді яких створений зґард. Одним з найпопулярніших серед гуцулів символів-знаків в намисті зґардів є «соляріс», який нагадує індоєвропейську «свастику». І до тепер цей символ є одним із найбільш уживаних.

Зґарди Соляріс. Автор фото: spadok.org.ua

У своїй статті «Гуцульські прикраси» заслужена працівниця культури України Ярослава Ткачук наголошує: «Символ сонця став емблемою добробуту і благополуччя, і для населення українських Карпат, яке до наших днів зберегло немало магічних вірувань, у ті далекі часи цей символ широко використовувався як оберіг. Саме тому різноманітні інтерпретації солярного символу так часто використовують гуцульські майстри в декоруванні прикрас» [5.].

Переглядаючи розмаїття зґардів на виставці гуцульських прикрас Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського, можна простежити багатовікову історію асиміляції зґардів від культових язичницьких символів до дуже схожих на християнські культові хрести, що набули видовженої форми та навіть виливалися майстрами з фігуркою розп’яття. Але в своїй більшості хрестиковий зґард, який і тепер має широке використання серед гуцулів Верховини Івано-Франківської області, відрізняється від християнського хреста наявністю невеликих круглих виступів на краях хрестоподібних лопатей. 

Зґарди XVIII-XIX ст. Гуцульщина. Автор фото: Taras r

З яких же металів виготовлялися зґарди?! При огляді прикраси-оберегу, вік якого сягає ще часів Русі, фахівці вказують на його виготовлення із міді та олова. Якщо ж ґазда вважав, що його зґард має відрізнятися від інших і нагадувати дорогоцінний метал (золото), тоді «майстри імітували дорогоцінний метал, використовуючи сплав латуні («мосяж»). Для імітації срібла гуцульські майстри використовували нейзільбер – сплав нікелю, міді та цинку. Ці сплави легко піддавалися традиційним способам обробки, якими користувалися гуцульські майстри-мосяжники» [5.].

До металевого шнура зґард прикріплювався за допомогою «чепраги», тобто двох, переважно круглих, пластин, оздоблених карбованим або ажурним орнаментом.  Ці ажурні орнаменти несли у собі теж солярні символи-обереги.

Чепрага. Автор: skrynya. ua

 Цікавим є й те, що інколи чепраги за своїми розмірами бували більшими ніж самі зґарди. Деякі з чепраг досягали  6-7см у діаметрі, що засвідчує їх особливе місце серед нашийних прикрас. Мистецтвознавці стверджують, що «чепрага – сонячний символ – мала охороняти людину від злих духів. В центральній частині декору чепраги в більшості випадків розміщуються різні варіанти солярної символіки: колесо з вісьмома, шістьма або чотирма спицями, шестираменна розета, концентричні кола тощо» [4.].

Зґард на шнурі в середньовічній гуцульській родині вперше шестирічній дівчинці дарували на уродини, тобто іменини. На наступні уродини дарували вже парні зґарди. З часом кількість оберегів росла, і в прикрасі вони лягали вже не в один, а в декілька рядів. Виходило ціле кольє, що виконувало, в першу чергу, захисну функцію.

Саме слово «зґард», за твердженням доктора філологічних наук, дослідника гуцульських гідронімів Юрія Карпенка, може бути похідним від слова «городити», «огороджувати», що рівноцінно «оберігати» (наприклад, берегти – зберегти, гард – згард, тут прийменник «з» позначає дію). За іншою версією, слово походить від французького «garde» – (кругла бляха на руків’ї шпаги) і пов’язане з дієсловом «garder» – сторожити, охороняти [2.].

Розмаїття зґардів в гуцульських селах України ще потребують прискіпливого наукового дослідження. І ми не знаємо, які ще таємниці в системі оберегів несуть у собі зґарди, вилиті сучасними майстрами, такими, наприклад, як Всеволод Бажалук та Олег Гаркус. Але те, що серед українських народних прикрас саме зґарди знаходяться на одному з найвищих щаблів визнання, ми впевнені, сумнівів не викликає. Бо у сиву давнину не кожна гуцулка мала достатньо статків, щоб хизуватися зґардами на шиї. А вже якщо в родині зґарди є – то й статус серед гуцулів дана родина мала відповідний.  Майже всі дослідники (Л. Вайгель, Л. Вербіцький, С. Витвицький і інші) в один голос стверджують, що тільки «маєтні» гуцулки могли собі дозволити «кокетувати в ґардах».

 

Сучасний майстер Олег Гаркус  зазначає,  що «на справжній згарді має бути не менше п’яти хрестів. У давнину, – каже, – нашийні гуцульські прикраси могли важити 10 кг і більше» [3.].

Тепер майстер робить зґарди для захисниць. Також його вироби користуються попитом серед українців з усього світу.

Його диво-прикраси купують в Канаді та Франції, в Аргентині та Австралії, а зібрані кошти пан Олег використовує на потреби Збройних сил України.

 
Майстер Олег Гаркус.
Автор фото: Ірина Дружук

 

Зґарди і в часи язичницьких волхвів, і в часи сучасних мольфарів, сповнені стародавньою праукраїнською символікою та збагачені християнською духовністю, наснажують майстрів ливарництва на нові шедеври. Працюючи в сучасній техніці точного вакуумного лиття по виплавлюваних воскових моделях, сучасні ливарники також займаються ще й реконструкцією архаїчного мосяжництва, литтям в керамічні та кам’яні форми. В їхніх майстернях з’являються на світ десятки нових самобутніх зґардів.

Зґарди і до тепер мають неабиякий попит серед краян.

 

Джерела:

  1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Кер. вид. проєкту П. М. Мовчан, В. В. Німчук, В. Й. Клічак. – Київ: Просвіта, 2005. – 1332 с.
  2. Гуцульські зґарди – солярні символи Карпат [Електронний ресурс] : [текст] // spadok.org.ua : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://spadok.org.ua/narodni-symvoly-i-oberegy/gutsulski-z-ardy#google_vignette. – Назва з екрана. — Дата публікації: 21.02.2015. — Дата звернення: 04.10.2024.
  3. Дружук І. Гуцульські зґарди захищають від злих сил [Електронний ресурс] : [текст] // Укрінформ : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3732820-guculski-zgardi-zahisaut-vid-zlih-sil.htm. – Назва з екрана. – Дата публікації: 08.07.2023. – Дата звернення: 04.10.2024.
  4. Містика гуцульських зґардів [Електронний ресурс] : [текст] // Zbruc : [вебсайт]. – Електрон. дані. – Режим доступу: https://zbruc.eu/node/23023. – Назва з екрана. – Дата публікації: 06.03.2014.  –  Дата звернення: 04.10.2024.
  5. Ткачук Я. Ю., Кубик М. Гуцульські прикраси // Коштовне та декоративне каміння. – 2001. – Берез. – №1 (23). – С. 23-28.

Календар подій

      1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23242526272829
3031