«Оповідь служниці» – роман-антиутопія. В центрі подій – жінка на ім’я Джун, тобто колись вона була Джун, зараз у неї зовсім друге ім’я – Фредова Служниця. Колись у Джун була любляча сім’я, чоловік, донька, улюблена робота, але у країні стався військовий переворот і утворилася нова країна – «Республіка Геліард». У цій країні дуже суворі правила, уся влада належить військовим, інші люди – раби.
Найбільш безправними є Служниці, до числа яких потрапляє Джун. Вони не мають права володіти майном, працювати, виходити заміж, бігати вранці, читати і писати. Навіть одяг Служниця не має права обирати сама. Все, що їй може дозволити господар – раз на день вийти до магазину, де навіть назви намальовані картинками, бо читати вона не має права.
Елеонора Рузвельт колись сказала: «Жінка як пакетик чаю, ніколи не знаєш наскільки вона міцна, до тих пір, поки вона не потрапить в окріп». Ці слова повною мірою відповідають характеру головної героїні книги. Волю Джун зломити не вдалося, адже вона не забула своє минуле життя і пам’ятає час, коли була вільна. Це дозволяє їй не втратити присутності духу і не впасти у відчай, а також дає надію на порятунок та сили щоб врятуватися та змінити своє життя.
Ось який відгук був надрукований у виданні «The Washington Post Book World»: «Роман, який блискуче зображає приховані взаємозв’язки між політикою та сексом… Доля служниці Етвуд захопить читачів так само, як колись це зробив світ Оруела у “1984”».
В81294
821(71)
Е 88
Етвуд Марґарет.
Оповідь служниці: роман/ М. Етвуд; пер. О. Оксенич, голов. ред. С.І. Мозгова - Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2020. - Книга у бібліотеці завдяки Українському інституту книги (УІК) (інв. № 1126423). - 270 с., ISBN 978-617-12-6901-9
УДК: 821.111(71)'06-31=161.2
