Микола Куліш – чи не найтрагічніша постать
української драматургії доби
так званого “розстріляного відродження”
Лесь Танюк
Драматургові зі світовою славою, генію української драматургії, нашому землякові Миколі Гуровичу Кулішу 18 грудня виповнюється 132 роки від дня народження. Він автор 15 п’єс, і майже всі його п’єси стали українською національною класикою, а «Народний Малахій», «Патетична соната» і «Маклена Граса» увійшли до скарбниці світової драматургії.
Херсонщина відіграла вагому роль у житті славетного драматурга. Він народився 6 грудня (за новим стилем – 18 грудня) 1892 року в Чаплинці у бідній селянській сім’ї. Навчався (з 1905р.) в Олешківському міському чотирикласному училищі. Вступив до Олешківської прогімназії (1908р.), але навчання не закінчив, оскільки заклад закрили, коли до його закінчення М. Кулішеві залишалося менше року. Саме в Олешках він познайомився з перекладачем, письменником Іваном Дніпровським і зустрів свою майбутню дружину Антоніну Невелль, яка підтримувала його все життя. В Олешках Микола Куліш почав свою літературну творчість. На початку 1918р. 25-річного юнака було обрано головою виконкому Олешківської міськради. Ще зовсім молодий керівник береться насамперед за налагодження міського господарства, опікується створенням української «Просвіти». Під час наступу денікінців Микола Куліш евакуювався до Херсона (у липні 1919р.), де сформував Перший Український Дніпровський полк, з яким як начальник штабу пройшов бойовий шлях від Херсона до Києва. Його учасники називали митця своїм батьком: «Веди нас, батьку Куліш!». По війні Микола Куліш редагував районну газету в Олешках, завідував повітовим відділом народної освіти. Організовував школи, дитсадки, ясла й притулки; відкривав ті, що закрилися під час війни. Але найбільші заслуги М. Куліша перед земляками – це його драматичні твори. Цьогоріч виповнюється 95 років виходу в світ найвідоміших п’єс Миколи Куліша – «Мина Мазайло» (1929р.) та Патетична соната (1929р.).