Українська держава споконвіку була частиною Європи не тільки географічно, але й цивілізаційно. Київські князі ще багато сторічь тому усвідомили, яка небезпека криється для наших земель з півночі від монголо-татарських військ та інших племен, які ніяк не могли прийняти вже тоді зароджуваний в Європі порядок. Тому, власне, Київська Русь вела активні перемовини із представниками європейських країн в галузі оборони, економіки та політики. Полки Київських князівств не раз були надійним захистом для західних європейців від набігів монгольських ханів. Але, нажаль, Київська Русь зазнала свого занепаду – не впоралася із загрозами, що завжди йшли зі сходу та півночі, бо Київські князівства, розділені між собою, не змогли стати під один прапор аби надати гідну відсіч монгольській навалі. Після занепаду Русі монголи змогли добряче «потоптатися» по землям Західної Європи.
Історія має властивість повторюватися, особливо в тих випадках, коли нащадки не навчаються на помилках минулого. Однак, схоже, сучасна Україна добре засвоїла історичний урок, тому одразу після проголошення своєї Незалежності в 1991 році взяла курс на Євроінтеграцію.
Політичні спекулянти та різні агенти впливу з північних земель намагалися розхитати човен, який рухався в європейську гавань, та змінити його курс. Як наслідок, ми пережили дві революції – «Помаранчеву» та «Революцію гідності», а зараз маємо війну саме із тими нащадками Орди, які майже 1000 років тому палили міста та села Київської Русі.
Але Українська держава витримала, і наші вітрила наразі спрямовані у бік цивілізованого заходу, на зустріч гідному життю та свободі.
Ціною життів багатьох українців, які загинули на Майдані та в окопах Донбасу, стало історичне підписання Угоди «Про асоціацію України та Євросоюзу» 27 червня 2014 року. Саме в цей день Президент України П.Порошенко та лідери держав-членів ЄС поставили свої підписи під економічною частиною. Політичну частину було підписано за кілька місяців до того – у березні 2014-го. З моменту підписання історичного документу минуло більше 5 років. За цей час в Україні змінилися Президент та Парламент, змінилася й Україна. Звичайно, жити не стало набагато легше, але курс на Європу чітко та надійно тримається, та човен жодного разу не похитнувся.
Такий курс був би неможливим без системного просвітництва серед українських громадян, направленого на популяризацію в Україні європейських цінностей, європейського стилю життя та постійної роботи із поширення інформації про зміст підписаної угоди.
Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара веде принципову роботу в галузі зазначеного просвітництва, про що свідчать чисельні заходи книгозбірні та постійно працюючий на базі бібліотеки Центр Європейської інформації. А самі бібліотекарі беруть активну участь у заходах, які організовуються представництвом Європейського Союзу в Україні.
Так, 22 липня 2019 року працівники книгозбірні відвідали дискусію-тренінг «European Projects Lab for NGOs» на базі Херсонського державного університету. Вона є частиною серії інформаційно-просвітницьких заходів, які Представництво ЄС в Україні проводить по всій країні. Мета – пояснити важливість реалізації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, поширення європейських цінностей та підвищення рівня обізнаності українців щодо розвитку відносин між Україною та ЄС.
Також було проведено антитренінг «Як НЕ отримати грант від донора». На ньому представники неурядових організацій та усі бажаючі в режимі реверсивного мозкового штурму дізнались, що саме не варто робити, аби отримати грантову підтримку від ЄС.
Україна зобов'язалася імплементувати директиви ЄС для впровадження європейських норм у своє національне законодавство. На підтримку цього руху керівник Центру екологічної інформації книгозбірні Ю.Тищенко на заході презентувала свій екологічний проект, присвячений формуванню ціннісних орієнтирів та культури поводження із побутовими відходами у мешканців Херсонської області. Варто зауважити, що питання захисту довкілля та екологічної безпеки є «номером 1» серед будь-яких рішень, які ухвалюються на території Європейського Союзу, а політика ЄС вважається найбільш вимогливою в питаннях захисту навколишнього середовища.
Опонентом керівника Центру екологічної інформації, за задумом організаторів заходу, виступив працівник соціокультурного сектору Гончарівки К.Капошилін. Колега доповнив представлений проект власними ідеями, а саме, щодо необхідності опрацювання додаткових механізмів залучення органів влади та місцевого самоврядування до екологічних питань та реалізації проекту.
Також під час дискусії-тренінгу були представлені й інші чисельні проекти, метою яких є наближення України до європейських стандартів та утвердження європейських цінностей.
На заході була присутня і керівниця Центру обслуговування користувачів із особливими потребами книгозбірні О.Шеринговська, яка старанно опановувала підняті на заході теми, що стосувалися соціалізації людей з особливими потребами.
Працівники бібліотеки отримали на заході цінні теоретичні та практичні знання, адже книгозбірня й надалі планує вести активну роботу в галузі європейського просвітництва.
