Oles Honchar
Kherson regional
universal scientific library
MO-TH: 9:00-18:00
SA-SU: 9:00-18:00

Вступ

Part`s menu
ВСТУП
Сучасному суспільству, як ніколи раніше, потрібні нові фундаментальні і практичні знання, достовірна, оперативно отримана інформація. Потреба в цьому для більшості населення може бути задоволена лише за допомогою державних загальнодоступних публічних бібліотек. На фоні децентралізації і регіоналізації всіх сфер життя бібліотеки увійшли до числа тих небагатьох соціальних інституцій, які повинні, можуть і роблять свій внесок у забезпечення інформаційної та культурної єдності регіонів країни.
Бібліотечні фонди – найважливіший культурний, науковий, освітній та інформаційний ресурс держави. Аналіз діяльності з їхнього формування та використання (на основі отриманих статистичних даних за 2003-2005 р.р.) дає змогу виявити певні тенденції, стає основою для прийняття управлінських рішень як на рівні окремої ЦБС, так і рівні окремої бібліотеки.
На 01.01.2006 року мережа публічних бібліотек системи Міністерства культури і туризму України складала 480 заклади з фондом 59005 тис. примірників документів.
У середньому сукупний книжковий фонд бібліотек Херсонської області розподіляється таким чином: на одну публічну бібліотеку ЦБС припадає 12.29 тис. пр., в тому числі на одну сільську бібліотеку – 9.20 тис. пр. (в середньому).
Серед ЦБС області найбільшими за кількістю фондів є: Херсонська – 690.19 тис., Каховська – 459.83 тис., Білозерська – 442.67 тис., Новокаховська – 434.81 тис., Ново троїцька – 434.73 тис.
Найменше зібрання документів мають Великолепетиська (148.40 тис.), Горностаївська (141.80 тис.), Верхньорогачицька (137.68 тис) ЦБС.
Аналіз показника книгозабезпеченості одного жителя області фондами публічних бібліотек системи Міністерства культури і туризму України показав, що в середньому, він становить 5.2 пр. документа. Найвищий цей показник у Іванівській – 10.6, Великоолександрівській – 10.4, Верхньорогачицькій – 10.3, Ново троїцької – 10.7, найнижчий – у Голо пристанській – 4.4, Цюрупинській – 4.1, Генічеській – 4.6, Херсонській – 1.9 ЦБС. За нормативами ІФЛА показник книгозабезпеченості складає 2.5 книги на одного жителя, проте він не враховує періодичні видання.
У публічних бібліотеках спостерігається чітка тенденція стабільності показника книгозабезпеченості користувачів, який останніми роками дорівнює 14.1 примірника. Аналогічне становище у сільських бібліотеках-філіях, книгозабезпеченість користувачів яких становить 17.2 примірника. Значно перевищують обласний показник публічні бібліотеки, в тому числі і сільські, Бериславської, Великоолександрівської, Верхньорогачицької, Великолепетиської, Нововоронцовської ЦБС.
Сьогодні тільки бібліотеки намагаються від слідкувати весь національний репертуар видань і, наскільки дозволяють фінансові можливості, придбати з якомога більшою повнотою вітчизняні друки з метою їх надання для загального користування.
Зважаючи на це і беручи до уваги, що більшість бібліотек України вже на протязі десяти років не мають стабільного фінансування на комплектування бібліотечних фондів, у 2002 році Міністерством культури і мистецтва України, Національною парламентською бібліотекою розроблено, а Кабінетом Міністрів України затверджено “Програму поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року”.
Враховуючи особливості кожного регіону і те, що вони різняться кількістю населення, спроможністю місцевих бюджетів, виправною точкою було обрано кількість населення в регіоні (до 500 тис. жителів і понад).
Згідно нормативам Програми обсяг фінансування центральних районних бібліотек у 25 тис. грн. на рік передбачав передплату 40-60 назв газет та 30-40 назв журналів, міських бібліотек-філій, - відповідно – 5 тис. грн., 15-20 назв газет, 20-30 назв журналів, сільських бібліотек-філій – 1,5 тис. грн., 10-15 газет, 10-20 журналів.
Забезпечення бібліотек книжковою продукцією розподілено таким чином:
Центральні районні бібліотеки 5500 назв – 120 тис. грн.,
міські бібліотеки-філії 700 назв – 6 тис. грн.,
сільські бібліотеки-філії 300 назв – 3 тис. грн.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів відповідні програми повинні були бути прийняті в кожному регіоні. Проте в Херсонській області в жодному районі та місті, а також в цілому по області внаслідок відсутності фінансового забезпечення, програми поповнення фондів були розроблені, але не прийняті.
Вивчення фінансових надходжень на комплектування фондів бібліотек області показало, що останні три роки спостерігається тенденція до щорічного зростання цих асигнувань. Так, у 2005 році з місцевих бюджетів на поповнення фондів бібліотек було виділено 254.8 тис. грн., що на 65.5 тис. грн. більше, ніж у 2003 році та на 56.6 тис. більше проти 2004 року.
Показник бюджетного фінансування комплектування у 2005 році відносно до загальної кількості населення області становив у середньому 22 коп.
Звичайно, в різних районах це різні цифри. Так, на одного жителя Білозерського району та м. Нова Каховка припадало 7 коп., Генічеського району – 5 коп., Скадовського – 8 коп., Бериславського – 11 коп. Краще становище у Горностаївському районі – 45 коп., Іванівському – 38 коп., Чаплинському – 37 коп. Найвищий показник у Цюрупинському районі – 81 коп.
Привертає увагу значний розрив у фінансуванні придбання видань бібліотеками окремих ЦБС області. Так, Генічеська та Каланчацька ЦБС у 2005 році всього по 3.1 тис. грн., Високопільська – 3.7 тис. грн., Нововоронцовська та Складовська – по 4.0 тис. грн. В той же час Цюрупинська ЦБС – 59.0 тис. грн., Каховська – 27.7 тис. грн., Херсонська – 50.4 тис. грн.
Незважаючи на збільшення суми з місцевих бюджетів на поповнення фондів бібліотек, її відсоток у загальному фінансуванні має чітку тенденцію до зменшення з 5.8% у 2003 р. до 3.9% у 2005 р., що не може не викликати занепокоєння. Особливо це стосується Складовської (зменшення з 11.9% до 1.9%), Каланчацької (з 6.6% до 1.8%), Верхньорогачицької (з 13.8% до 7.2%), Великоолександрівської (з 6.5% до 3.4%), Бериславської (з 6.4% до 1.9%), Білозерської (з 6.2% до 1.1%), Херсонської (з 7.4% до 2.7%) ЦБС.
Недостатність фінансування поповнення фондів з місцевих бюджетів призвело до широкої практики використання коштів від платних послуг, що надають бібліотеки, на придбання нових видань та передплату періодики. Про це свідчить той факт, що використано коштів на поповнення фондів майже на 102 тис. грн. більше, ніж надійшло з бюджету. Активно використовують додаткові кошти на поповнення фондів Херсонська (дозволило збільшити відсоток на комплектування з 2.7% до 6.7%), Новокаховська (відповідно з 1.1% до 3.4%), Бериславська (з 1.9% до 3.3%), Великоолександрівська (з 3.4% до 4.7%), Нововоронцовська (з 3.1% до 5.6%) ЦБС.
Відсутність стабільних асигнувань негативно впливає на поповнення бібліотечних фондів. Показник забезпечення населення новими надходженнями по бібліотеках системи Міністерства культури і туризму України хоча і мав у 2005 р. тенденцію до незначного збільшення однак залишився дуже низьким: 0.04 (2003 р.), 0.06 (2004 р.), 0.07 (2005 р.) на одного жителя, що втричі менше відповідного нормативу ІФЛА (0.25 або 250 прим. нових надходжень на тисячу жителів).
Згідно з рекомендаціями ІФЛА актуалізація бібліотечних фондів відбувається, якщо нові надходження становлять 10% від загального фонду щорічно. За підсумками 2005 р. нові надходження по ЦБС області становлять в середньому 1.3%. У більшості ЦБС (Білозерській, Бериславській, Великоолександрівській, Верхньорогачицькій, Генічеській, Горностаївській, Іванівській, Нововоронцовській, Нижньосірогозькій, Ново троїцькій, Складовській) цей показник коливається від 0.5% до 0.9%.
Значно гірший стан поповнення фондів сільських бібліотек області. У 2005 р. до їх фондів надійшло 21.45 тис. вид. (0.6%). Лише у 3 ЦБС надходження нових видань переважає один відсоток: Херсонська – 1.5%, Цюрупинська – 2.0%, Чаплинська – 1.4%. Занепокоєння викликає поповнення фондів сільських бібліотек у Великоолександрівській, Нововоронцовській, Складовській, Бериславській, Генічеській, Нижньосірогозькій ЦБС (надходження нових видань від 0.2% до 0.3%). Найгірше становище у сільських книгозбірнях Верхньорогачицького району, які на протязі 10 років не отримують жодного нового видання.
Фонд публічної бібліотеки повинен оновлюватись протягом 10 років і мати 10% документів останніх двох років видання та 30-40% тих, що вийшли друком в останні 5 років.
Проте, основні засоби сучасного документопостачання ЦБС області – це перерозподіл між ними фондів бібліотек, що закрилися, відшкодування читачами книг замість тих, що втрачено, дарчі та з гуманітарної допомоги. Оновлення фондів здійснюється в основному за рахунок передплати на періодичні видання. Основним джерелом поповнення фондів більшості ЦБС області стали видання, отримані внаслідок реалізації “комплексних заходів щодо всебічного розвитку української мови” та програм випуску соціально значущих видань та “Української бібліотечної серії”, завдяки чому в бібліотеках з’явились енциклопедичні, довідкові видання, кращі твори класичної та сучасної української літератури.
Проте кількісна недостатність надісланих видань не дозволяє зробити висновок щодо позитивного впливу цього процесу на покращення загального стану покращення фондів публічних бібліотек області в цілому, та сільських книгозбірень зокрема.
Бібліотечні фонди не можуть бути статичними, вони повинні динамічно розвиватися, систематично поповнюватися та звільнятися від застарілої літератури для збереження як своєї актуальності, так і підтримки належного рівня інформативності.
Результати аналізу показують, що відбувається стабільний процес старіння фондів публічних бібліотек. В бібліотеках є цілий пласт літератури 60-80 років минулого століття, яка не користується попитом у читачів, але ці книги стоять на полицях, бо нові надходження – мізерні. Оптимальна щорічна кількість списання має складати 8% від загального фонду. В публічних бібліотеках області в середньому відсоток списання складає 1.9%. Мінімальна кількість видань списують бібліотеки Великоолександрівської (0.8%), Іванівської (0.9%), Нововоронцовської (0.8%), Каховської (0.6%), Верхньорогачицької (0.1%) ЦБС.
В сільських книгозбірнях області списання видань не перевищує 1.8%. Намітилася чітка тенденція зменшення кількості вибуття видань у бібліотеках Новокаховської (0.6%), Великолепетиської (0.3%), Голопристанської (0.5%), Іванівської (0.7%), Каланчацької (0.4%), Каховської (0.5%), Нововоронцовської (0.2%), Складовської (0.1%) ЦБС. Зовсім не списують видання бібліотеки Верхньорогачицької ЦБС.
І все ж таки вибуття з фондів бібліотек перевищує надходження. Так, намітилась стійка тенденція щорічного зменшення сукупного фонду публічних бібліотек області. Протягом останніх трьох років загальний фонд ЦБС Херсонщини зменшився на 65.78 тис. прим. Найбільше зменшення фондів відбулося у бібліотеках Бериславської (на 21.41 тис. пр.), Генічеської (на 11.27 тис. пр.), Горностаївської (на 9.71 тис. пр.), Білозерської (на 7.78 тис. пр.), Великоолександрівської (на 6.81 тис. пр.), Високопільської (на 6.25 тис. пр.), Ново троїцької (на 4.67 тис. пр.). Дещо зросли фонди лише Чаплинської, Нововоронцовської, Каховської, Новокаховської та Херсонської ЦБС.
Основним показником використання бібліотечних фондів є їх обертаність. За рекомендаціями ІФЛА оптимальний показник обертаності – 5 разів. В області обертаність бібліотечних фондів в останні роки становить 1.4 в середньому. Майже на одному рівні залишається обертаність в бібліотеках Білозерської (1.4), Верхньорогачицької (1.0), Великолепетиської (0.9), Генічеської (1.6), Голопристанської (1.7), Іванівської (1.4), Каланчацької (1.2), Каховської (1.2), Нововоронцовської (1.0), Ново троїцької (1.3) ЦБС.
Дещо знизилась обертаність фондів сільських книгозбірень області з 1.5 в 2003 р. до 1.2 в 2005 р. Найменше використовуються фонди книгозбірень Новокаховської (0.8), Великоолександрівської (0.6), Верхньорогачицької (0.8), Великолепетиської (0.8), Нововоронцовської (0.9), Складовської (0.9) ЦБС. Такий низький показник обертаності при досить високому показникові читаності та книгозабезпеченості яскраво свідчить, що фонди бібліотек перенасичені виданнями, в т.ч. і застарілими, про що свідчать і відгуки користувачів книгозбірень.
Спираючись на статистичні дані, можна зробити висновок, наскільки фонди бібліотек області не відповідають міжнародним стандартам. Існуюче становище з поповненням фондів є красномовним свідченням інформаційних можливостей книгозбірень, їх спроможності задовольняти потреби населення.
Скорочення фондів, погіршення їх якості, призводить до зниження інших показників бібліотечного обслуговування, що, в свою чергу, свідчить про падіння рівня громадського життя на Херсонщині як наслідок послаблення гуманної, моральної та духовної ролі бібліотек.
Формування та використання бібліотечних фондів: регіональний зріз

Calendar

     1 23
45 6 78 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21222324
252627282930