Oles Honchar
Kherson regional
universal scientific library
MO-TH: 9:00-18:00
SA-SU: 9:00-18:00

Історичне Товариство Нестора-літописця

This material is in Ukrainian

05.07.2023 10:31

(150 років із часу утворення Історичного товариства Нестора літописця)

Кінець XIX-початок XX століття- час інтенсивного розвитку наукових історико-етнографічних досліджень, які мають потужний вплив на зростання національної свідомості українців. Період становлення етнографічної та історичної науки, поява перших наукових товариств та інституцій, які також сприяли еволюції української національної свідомості. Однією з найпотужніших наукових інституцій, що досліджувала історію, археологію, етнографію, фольклор, народне право, українську літературу, було Історичне товариство Нестора-літописця.

Історичне товариство Нестора-літописця було засноване в Києві 1873 року з ініціативи ректора Київського університету М. Максимовича. Воно діяло з 1873 до 1931 року та об'єднувало дослідників історії, церковної літератури, права, археології, нумізматики та ін. Матеріали та документи, які залишилися з того періоду, дають можливість стверджувати, що тематика читань Товариства торкалася широкого кола питань історико-філологічних наук. Українська наука розвивалася шляхом, відвертого, безкомпромісного відстоювання свого рідного, національного, українського. Цим шляхом намагалися йти такі авторитетні вчені, як О. Лазаревський, М. Дашкевич, М. Василенко, М. Грушевський, І. Лучицький, О. Левицький, А. Лобода та багато інших, котрі брали безпосередню участь у діяльності Історичного товариства Нестора-літописця, були творцями власне української науки.

З 1874–1917 років Товариство діяло при Університеті св. Володимира. Починаючи з 1876 року, його члени друкували свої праці на сторінках «Университетскіх извѣстій». Згідно з 2-м статутом (прийнятим 1894 році) Товариству надано широкі повноваження щодо організації спеціальних відділів для опрацювання окремих тем, зокрема з історії України. У 1895 році Історичне товариство Нестора-літописця започаткувало читання лекцій при Університеті св. Володимира, публічних лекції для населення, реєструвало пам’ятки, проводило археологічні розкопки, виступило співініціатором проведення в Києві 3-го (1874) та 11-го (1899) археологічних з’їздів, 1905 взяло участь в обговоренні державного проєкту щодо охорони пам’яток.

Весь період його функціонування умовно поділяють на три етапи: перший етап (1873–1893), другий етап (1894–1917), третій етап (1917–1931). Найбільш цікавий саме другий етап діяльності Товариства як період найбільшої активізації його діяльності та зростання авторитету серед громадськості.

Протягом 1873–1914 років у Товаристві відбулося 500 протокольних засідань, прочитано близько 1000 доповідей та повідомлень з стародавньої та нової історії України, загальної історії, історіографії, бібліографії, джерелознавства, літературознавства, мовознавства, філософії, археології, етнографії тощо.

У 1918–20 роки під час воєнних дій Товариство призупинило свою діяльність, а з травня 1921року поновилося при ВУАН (нині Національна академія наук України). 3-й Статут (1921) значно звужував коло діяльності Товариства, переважно воно займалося історією доби середньовіччя, культури, історіографією, бібліографією. У 1931року в зв'язку з реорганізацією ВУАН Товариство припинило існування.

Антонович Володимир Боніфатійович

За час своєї діяльності Товариство провело 700 засідань. З 1879–1914 рр. виходив науковий часопис «Чтения в Историческом Обществе Нестора-летописца», збірник налічував 24 книги та спеціальні видання, зокрема «Труды ІІІ археологического съезда в Киеве, в 1874 г.» (т. 1–2, 1878), «Поминки по А. А. Котляревском» (1892), «Публичные лекции по геологии и искусству Киева» (1897), «Сборник в память 900-летия Крещения Руси» (1899), «Памяти Гоголя» (1902), «Изборник Киевский, посвященный Т. Д. Флоринскому» (1904). З історичними та етнографічними розвідками на сторінках часопису виступали В. Антонович, О. Лазаревський, О. Левицький, Б.Грінченко, І. Франко, О. Русов, П. Житецький та ін. Наприклад, В. Б. Антонович опублікував в “Читаннях” чимало своїх робіт. Всього в збірниках Товариства нараховується 66 його публікацій. Деякі з них присвячені безпосередньо питанням етнографії та фольклору, а саме: “Несколько данных о населении Киевской земли в ХVI в.”, “О бронзовых орудиях, находимых в пределах Киевской губернии”, “О воспроизведении исторических событий в поэзии Шевченко”, “О городищах – майданах”, “О древлянских могильниках”, “О киевских войтах Ходыках”, “Почерк административного, общественного и сословного быта Юго-Западного края в ХVІ и ХVІІ столетиях”, “Подробности о найденном в Чернигове г. Самоквасовым кладе, при сожжённых погребальным обычаем остатках знатного человека”.

Головами Товариства в різний час були: Михайло Тулов, Володимир Іконников, Олександр Котляревський, Володимир Антонович, Михайло Володимирський-Буданов, Олександр Лазаревський, Микола Дашкевич, Микола Василенко. Важливо зазначити, що Товариство мало свої філії в Катеринославі, Полтаві, Херсоні, Чернігові, в Криму, що дозволило значно розширити географію осередків історичних досліджень.

Історичне товариство Нестора-літописця значну увагу приділяло етнографічним дослідженням. Однак об’єктивні умови розвитку етнографії України не дозволяли в повному обсязі займатися етнографічними дослідженнями, оскільки етнографія як невід’ємна складова українознавства, маючи національне забарвлення, належала до числа тих наук, які суперечили Російській самодержавній владі. Історичне товариство Нестора-літописця було тією інституцією, діяльність якої сприяла розвитку етнографічної науки, пробуджуючи національну самосвідомість українства.

Інтернет ресурси:

  • До 150-річного ювілею Історичного товариства Нестора Літописця при Університеті св. Володимира[Електронний ресурс]/ Національна історична бібліотека України.-Україна,2011.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=wmUc0zLgw-8.– Дата перегляду:24.06.2023.
  • Михайло Максимович — український науковець-інтелектуал | Велич особистості[Електронний ресурс]/ Iryna Farion.-Україна,2013.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ikaMRNPeyhE.– Дата перегляду:24.06.2023.
  • Науковий період розвитку історичних досліджень[Електронний ресурс]/Пізнаємо історію!.-Україна,2020.- Електронні відеодані. – Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=ZHg-JEjZJBU.– Дата перегляду:24.06.2023.

Використанні джерела:

Calendar

     1 23
45 6 78 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21222324
252627282930