Сучасна етнонаціональна ситуація в Херсонській області
На сьогодні кожен четвертий громадянин України є представником певної некорінної національності, а сама країна – одна з найбільших багатонаціональних держав в Європі.
Особливістю національного складу населення Херсонської області є його багатоманітність. Свідченням цього є те, що на її території проживають представники 115 національностей та народностей, в той час як в Україні нараховується 130 національностей та народностей.
Головною метою етнонаціональної політики області є забезпечення рівноправних відносин та тісної взаємодії представників різних етносів, які проживають на її території, підтримання атмосфери толерантності, довіри й поваги у взаєминах між ними.
Представники різних етносів розселені по території області нерівномірно.
За даними останнього перепису населення (2001 рік) із загальної кількості всіх мешканців області найбільш численна корінна національність – українці, їх кількість складала 961, 6 тис. осіб або 82%.
За період, що минув з часу попереднього перепису населення (1989 рік), кількість українців збільшилася на 24,6 тис. осіб (2,6%). Питома вага українців у загальній кількості постійного населення області збільшилася на 6,3 відсоткових пункти.
Однак, у Бериславському, Великоолександрівському, Великолепетиському, Верхньорогачицькому, Високопільському, Іванівському, Нижньосірогозькому, Нововоронцовському, Новотроїцькому та Чаплинському районах кількість українців, навпаки зменшилась. Це пояснюється тим, що у перерахованих районах відбулося загальне зменшення кількості населення у зв’язку з природним скороченням і внаслідок міграційного відтоку жителів за межі районів.
Крім українців в області мешкають понад 211 тис. представників національностей країн СНД, Балтії та далекого зарубіжжя. Найбільшою за кількістю після українців у області є група росіян (78,3%). Їх кількість за 1989 – 2001 роки зменшилася на 84,3 тис. осіб, або в 1,5 рази, і на момент перепису складала 165,2 тис. осіб (14,1% від загальної кількості постійного населення). Зменшення кількості росіян відбулося у всіх районах області.
Кількість білорусів, третьої численної національності в області, складала 8,2 тис. осіб або 0,7% від всієї кількості населення і у порівнянні з попереднім переписом зменшилася на 4,5 тис. осіб (35,2%).
Крім того, в області численними виявилися такі національності, як татари – 5,4 тис. осіб або 0,46% від загальної кількості населення області, вірмени – 4,5 тис. осіб (0,39%), молдавани – 4,2 тис. осіб (0,35%), турки –3,7 тис. осіб (0,32%), кримські татари – 2, 1 тис.осіб (0,17 %).
Інтенсивний міграційний відтік представників єврейської національності у країни далекого зарубіжжя після перепису 1989 року був одним із чинників значного зменшення їх кількості в області – з 7,4 тис. до 1,7 тис.осіб, або у 4,3 рази. За цей період на Херсонщині спостерігалось зменшення кількості населення багатьох інших національностей, корінних в країнах СНД і Балтії, а по окремих із них виявилося значним. Так, у порівнянні з 1989 роком в області в 2,3 рази менше проживає представників таких національностей як мордва, у 2,1 рази – узбеків, у 1,9 рази – чувашів, удмуртів, естонців, у 1,6 рази – комі, латишів, у 1,5 рази – литовців.
Разом з тим, кількість вірмен зросла у 3,8 рази, татар – у 2,5 рази, азербайджанців і таджиків – у 1,7 рази. На території області збільшилась кількість грузинів (на 7,2%) і гагаузів (на 6,7%).
Із корінних національностей країн далекого зарубіжжя у 1989 – 2001 роках значно зросла чисельність турків та курдів. Переселення турків в область, яке почалося на початку 90-х років, зумовило збільшення їх кількості в 467 разів: 3736 осіб у 2001 році проти 8 осіб у 1989 році. Основним місцем їх проживання є Чаплинський та Генічеський райони , відповідно 61% та 13% від усієї кількості турків в області. У той же період здійснювалось переселення в область курдів, їх кількість зросла у 42 рази (з 7 до 296 осіб).
За даними перепису кількість корейців становила 1,3 тис.осіб, що в порівнянні з 1989 роком більше у 2,9 рази. Більшість із них мешкали на території Херсонської міськради (16,0% від їх загальної кількості по області), Скадовського (14,4%), Голопристанського (13,1%) та Каховського (11,3%) районів.
У той же час в області зменшилася кількість німців, болгар, греків, угорців, а найбільше скоротилася кількість чехів (у 2,4 рази), поляків (у 1,7 рази) і румун (у 1,5 рази).
Розселення населення різних національностей по території області нерівномірне. Українці переважають серед населення у всіх районах та на території міськрад області, зокрема найбільша частка українців, понад 90%, серед населення Великоолександрівського, Верхньорогачицького, Високопільського, Горностаївського та Нововоронцовського районів.
Друге місце за кількістю складають росіяни. Вище середньообласного показника їх частка тільки на території Новокаховської міськради, в Генічеському районі – по 23,4%, та на території Херсонської міськради – 19,9% від корінного населення.
Білоруси, як і росіяни, проживають у всіх районах області, але найбільше їх серед мешканців Херсонської та Новокаховської міськрад, Білозерського, Великолепетиського, Високопільського, Каланчацького, Каховського та Скадовського районів. Більшість татар і кримських татар мешкають в Генічеському районі – відповідно, 65% від всієї їх кількості в області.
Як показали результати перепису населення 2001 року, майже 86% населення області вважають рідною мовою мову своєї національності, але в порівнянні з 1989 роком їх частка в цілому зменшилася на 1,7 відсоткових пункти. Окрім українців та росіян, більшість яких вважали рідною мову своєї національності, це також характерно для турків – 97%, татар – 71%, вірмен – 66%, курдів – 61%, циган – 52%, тобто національностей, які мешкають серед корінного населення самостійними популяціями.
У той же час, представники окремих національностей рідною мовою визнали мову не своєї національності. Серед них 97,2% євреїв, 95,6% поляків, 93,1% греків та 92,6% німців. Для представників цих та інших нечисленних національностей характерна зміна рідної мови, в основному, на українську або російську.
Крім українців, при переписі 2001 року, українську мову визнали рідною 21,9 тис. осіб інших національностей (1,9% від всієї кількості постійного населення). Серед них: шведів – 77% від загальної їх кількості, поляків – 66%, румунів – 56%.
Разом з тим, 140,2 тис. осіб (13,9%), не росіян за національністю, визначили рідною мовою російську. Найбільш висока частка таких осіб серед євреїв (83% від усієї кількості), удмуртів (77%), греків (75%), корейців (72%), німців (71%), мордви (70%), башкирів (65%), латишів і чувашів (64%), осетин (57%), болгар (56%), марійців (55%) і казахів (53%).
За даними перепису 2001 року кількість осіб, які вказали українську та російську мови своїми рідними, склала 1149,8 тис. осіб (98% від усієї кількості населення). І тільки 1,8% мешканців вказали рідними інші національні мови, тоді як частка такого населення (без українців та росіян) складала 4,9% (у 1989 р. – 4,1%).
За 1989 – 2001 роки кількість українців, які визнали російську мову рідною, збільшилась на 9,9 тис. осіб (8,6%) і склала 124,9 тис. осіб або майже 13% від всієї їх кількості в області. При цьому, частка українців, які визнали російську мову рідною, в окремих районах області набагато вища середньообласного показника: на території Херсонської і Новокаховської міськрад (відповідно 28,2% і 22,3%), у Генічеському (31,3%) і Бериславському (16,3%) районах. У решті районів їх частка коливається від 0,4% у Новоронцовському, до 8,0% у Каховському.
За цей же період кількість росіян, які визнали українську мову рідною, збільшилась на 4,2 тис. осіб (на 42,8%) і склала 13,9 тис. осіб або 8,4% від усієї їх кількості (в 1989р. – 3,9%). У більшості районів їх частка вища, ніж у середньому по області. Найбільше їх у Великоолександрівському, Верхньорогачицькому, Високопільському (по 27,2%), Нововоронцовському (24,4%), Горностаївському (23,2%), Великолепетиському (22%), Іванівському (20,8%) і Бериславському (20,8%) районах. Разом з тим, у Генічеському районі представників росіян, які визнали українську мову рідною, виявилося лише 4,0%.
Разом з рідною мовою переписом враховувалось також вільне володіння мовами представників інших національностей. За даними перепису населення 2001 року, як другою мовою, українською вільно володіє понад 234 тис. осіб. При цьому, з урахуванням осіб, для яких вона є рідною, кількість тих, хто вільно володіє нею становила 1092,6 тис. осіб або 93,2% від усіх мешканців, у 1989 році – 82,4%.
У той же час російською мовою вільно володіли 858,3 тис. осіб або 73,2% від усієї кількості населення (в 1989 році – 80,3%), із них 566,8 тис. осіб, які визначили її іншою мовою, якою вони вільно володіють.
За період, що минув від перепису 1989 року, серед міського населення значно зросла частка мешканців, які вільно володіють українською мовою – з 77% до 91%. Збільшення питомої ваги кількості такого населення мало місце і в сільській місцевості – з 91% у 1989 році до 96% у 2001 році.
За даними перепису кількість населення некорінних національностей серед сільських мешканців складала 12,8%, тоді як міських – 21,5%, в 1989 році – відповідно 16,2% та 29,4%.
У Херсонській області офіційно зареєстровано 36 громадських організацій національних меншин, з яких мають статус обласних – 13, районних – 8, міських – 14, міжнародна – 1.
В області діють 65 творчих аматорських колективів як при закладах культури, так і при національних товариствах та 72 окремих виконавці етнофольклору. Колективи працюють над покращанням виконавського рівня, сценічної культури, дотримуються основних елементів національної ментальності у костюмах, використовують традиційні національні перлини у різноманітних творчих задумах.
У результаті плідної співпраці органів виконавчої влади та місцевого самоврядування рішенням обласної ради від 02 вересня 2010 року № 1412 затверджено Програму розвитку національних меншин Херсонської області на 2010 – 2015 роки. Така Програма прийнята вперше і є важливим документом для Херсонщини, оскільки в області проживають представники 115 національностей та народностей. Заходи щодо реалізації Програми спрямовані на підтримку діяльності усіх національно-культурних товариств області, задоволення потреб у збереженні їх національної самобутності, забезпечення консолідації та зростання багатонаціональної громади області.
Інформація про проведені заходи висвітлюється на веб-сайті Херсонської обласної державної адміністрації, Інтернет-сторінці управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю обласної державної адміністрації.
Устименко О.В., начальник управління внутрішньої політики Херсонської облдержадміністрації
