Аннотация:
Це дуже тепла і позитивна книга. У ній зібрані історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави, – хоча, що тут казати, вони готові ділитися своєю кавою й просто так. Вони щирі й справжні: пестять своїх котів, їздять на велосипедах, приймають гостей, печуть пиріжки й відсилають листівки, слухають вуличних музикантів і малюють маршрути на поторсаних картах. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.
Аннотация библиотекаря:
Чи вірите ви в дива? У те, що їх варто помічати й нанизувати в пам’яті, як намистини, тішитися й ділитися ними з іншими? Чи вірите в те, що добрі книжки й правдиві історії можуть не лише надихати, але навіть змінювати життя?Книга «Теплі історії до кави» Надійки Гербіш – письменниці й перекладачки, мандрівниці і трохи – кавової чарівниці – містить 40 коротеньких історій, в яких, можливо, хтось впізнає і себе.
Це історії про почуття й настрої, сумніви й рішення, далеку дорогу й затишний дім, чужі міста й близьких людей, солодкий шоколад і терпкувато-гірку каву. У них немає однозначних висновків і незмінних рецептів, а є пошуки та віра в імпровізацію. Є любов і сміливість, крихта суму й багато радості, чимало мрій і не менше спогадів.
Герої цих історій – прості жителі звичайних містечок; загублені, знайдені, закохані, замислені, умільці надихати й такі, що за клапоть натхнення готові поділитися останньою філіжанкою кави. Вони вміють радіти кожному дню та вселяють надію на краще. А ще у кожного з них є старі, улюблені горнятка, на дні яких і збереглися ці історії.
Оповідки легко читаються і точно не залишать вас байдужими.
