Війна за свідомість
Брехуненко Віктор Анатолійович
63.3(4УКР)-64
Б 87
Аннотация:
У книзі за допомогою наукових аргументів спростовуються ключові російські міфи про Україну та українську історію. Проаналізовано ідеологічну спрямованість кожного міфу, історичне підґрунтя російських спекуляцій, обґрунтовано підстави заперечення спотворених образів нашого минулого, цілеспрямовано нав’язуваних Москвою ось уже протягом кількох століть. У тих випадках, коли сучасний міф має довгу історію, простежено еволюцію його змісту.Для всіх, хто цікавиться історією України та українсько-російських стосунків
Цитаты
- У межах сучасної Української держави немає історичних земель жодного з її сусідів по периметру кордонів: росіян, поляків, угорців, білорусів, румунів, молдаван. Окрема історія - Крим як єдина на Земній кулі територія, де кримські татари до 1783 р. були організовані в державу (Кримський ханат) і мають повне право відновити свою деожавність.
- Українське та російське суспільство належать до різних цивілізаційних орбіт... Організація суспільства та влади на українських землях відповідає європейській моделі. Це добре простежується уже з часів середньовічної держави - Русі, тісно пов'язаної з Європою (від торгових відносин до шлюбних стратегій великих київських князів)... Порівняно з Україною, Московія виглядає цілком іншою планетою. Коріння цього занурені в саму природу московського світу, сформованого під величезним впливом деспотичної Золотої Орди.
- Вершинами державної самоорганізації українців були Русь (Київська Русь), Руське королівство (Галицько-Волинське князівство) як спадкоємець Русі, Гетьманщина як ранньомодерна держава, Українська Народна Республіка (УНР), Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), зрештою, сучасна держава - Україна.
- Технологія війни Росії з Українською Народною Республікою виразно нагадує сучані московські стратегії 2014р., коли розпочалася нова російсько-українська війна. Як і під час нинішньої російсько-української війни, Москва в 1917-1918 рр. намагалася створити враження про свою непричетність до українських подій... Про те, що радянська влада була проголошена в Україні лише завдяки присутності в Харкові окупаційного війська, свідчить втеча у квітні 1918 р. Народного секретаріату до Таганрогу, як тільки окупанти були вигнані з України. І навпаки, коли на прикінці 1919 р. Москва розпочала нову війну, 28 листопада 1918 р. на російській території, у Суджі, був створений "Тимчасовий робітничо-селянський уряд України".
Зміст
ПЕРЕДНЄ СЛОВО. С. 5
МІФИ ПРО ТЕРИТОРІЮ ТА ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ КОД УКРАЇНИ
Міф 1. Україна - штучне політичне утворення, зіткане з різних історично непов’язаних між собою земель, частина з яких є чужими етнічними територіями. С. 7
Міф 2. Україна в сучасних кордонах з’явилася на карті світу винятково завдяки зусиллям Москви в часи СРСР. С. 15
Міф 3. Сучасна Південна та Східна Україна - це питома частина Росії (Новоросія). С. 21
Міф 4. Міста Південної та Східної України засновані Росією. С. 31
Міф 5. Україна - органічна частина «русского міра», а не європейського світу. С. 37
Міф 6. Існує не Україна, а Малоросія як невід’ємна складова частина Росії (Великоросії). С. 43
Міф 7. Поняття «Україна» виникло для позначення окраїн російських земель. С. 49
МІФИ ПРО УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ
Міф 8. Українці - «неісторична» нація, ніколи не мали власної повноцінної держави, нездатні порадити з собою й потребують зовнішнього управління. С. 55
Міф 9. Росія - пряма і єдина спадкоємиця Київської Русі як держави. С. 61
Міф 10. Русь - давня назва Росії. Князі Київської Русі - «русскіє князья», а її населення - «русскіє люді», тобто росіяни. С. 67
Міф 11. Більшість українського народу в 1917 р. підтримала «Велику Жовтневу Соціалістичну Революцію» та ідею нерозривного союзу з Росією. С. 73
Міф 12. Харків - перша столиця України. С. 77
МІФИ ПРО РОДОВІД УКРАЇНЦІВ ТА ПОХОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
Міф 13. Українці й росіяни - один народ. С. 81
Міф 14. Українці - бічний пагін розвитку «давньоруської народності», відбрунькування якого сталося лише в XIV ст. внаслідок встановлення над частиною земель Київської Русі зверхності Великого князівства Литовського та Корони Польської. С. 87
Міф 15. Не існує окремої української мови. Є лише український діалект російської мови, який утворився внаслідок тривалого впливу польської мови. С. 93
Міф 16. Насильницького зросійщення України ніколи не було. Українці добровільно відмовлялися від української мови на користь російської. С. 97
МІФИ ПРО УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКІ СТОСУНКИ
Міф 17. Попри державні кордони українці та росіяни в XIV - першій половині XVII ст. завжди відчували спільність свого походження, тісне переплетення історичних доль і прагнули до нерозривної єдності під владою московського царя. С. 109
Міф 18. Національно визвольна війна середини XVII ст. під проводом Богдана Хмельницького велася з метою возз'єднання України з Росією. С. 113
Міф 19. Переяславська рада 1654 р. — вікопомний акт возз'єднання України з Росією. С. 121
Міф 20. Українці за винятком нечисленних «зрадників» палко підтримали рішення Переяславської ради 1654 року про «возз'єднання» України з Росією. С. 129
Міф 21. Українсько-російські стосунки - це спільна позитивно наснажена історія, наповнена братерством та взаємодопомогою. С. 133
МІФИ ПРО ЦЕРКВУ В УКРАЇНІ
Міф 22. Київський патріархат - розкольницька церква, яка не має божого благословення. С. 139
Міф 23. Україна — канонічна територія Московського патріархату. С. 147
Міф 24. Українська мова не належить до «сакральних» мов і не може бути мовою богослужіння. С. 151
МІФИ ПРО ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр.
Міф 25. Не було штучно організованого Голодомору в Україні в 1932-1933 рр. Голод охопив більшу частину території Радянського Союзу. С. 155
Міф 26. Голодомор 1932—1933 рр. не був геноцидом українців. С. 161
Міф 27. Росія не планувала організувати в країні Голодомор 1932-1933 рр. Його виникнення -плід перегинів керівних українських кадрів та рядових виконавців на місцях. С. 169
МІФИ ПРО УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО
Міф 28. Козаки - окремий субетнос, який охоплює запорозьких, донських, волзьких, яїцьких, терських, гребінських та кубанських козаків. С. 175
Міф 29. Запорожці виокремилися у XVIII ст. в окрему козацьку спільноту, відмінну від українського козацтва. С. 183
Міф З0. Гетьман Петро Сагайдачний - поборник приєднання українських земель до Московської держави, що було віддзеркаленням послідовного прагнення козацтва перейти під опіку московського царя. С. 189
Міф 31. Українські козаки як сплав вихідців із селян та дрібних міщан були запрограмовані на спротив будь-якій владі й нездатні до створення справжньої держави. С. 197
МІФИ ПРО ІВАНА МАЗЕПУ
Міф 32. Іван Мазепа - зрадник. С. 205
Міф 33. Іван Мазепа прагнув віддати Україну на поталу Польщі чи Швеції. С. 215
Міф 34. Від Івана Мазепи відвернулася більшість українського населення, зберігши вірність московському цареві. С. 219
Міф 35. Анафема Мазепі - належна оцінка злочинів гетьмана-відступника. С. 225
МІФИ ПРО КРИМ
Міф 36. Крим - сакральна територія «русского міра». С. 229
Міф 37. Українці й кримські татари - непримиренні сусіди, запеклій конфронтації між якими не було й немає альтернативи. С. 233
Міф 38. Турки й татари прагнули поневолити українців та навернути їх в іслам. Перехід під зверхність Росії врятував Україну від турецько-татарської експансії. С. 241
Міф 39. Українські козаки як християни вели священну релігійну війну проти турків і татар. С. 249
ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ. С. 253
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК. С. 254
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ. С. 271