20 жовтня (1 листопада)
СПЕНДІАРОВ ОЛЕКСАНДР ОПАНАСОВИЧ
[1871-1928], композитор, диригент
(До 145-річчя від дня народження)
Спендіаров Олександр Опанасович (справжнє прізвище – Спендіарян) народився у містечку Каховці Таврійської губернії (нині місто Херсонської обл.). Музичні здібності він успадкував від матері, яка добре володіла фортепіано. Багатостороння обдарованість Спендіарова О.О. проявилася у ранньому дитинстві, але переважний інтерес до музики виник пізніше. З семи років він почав складати музику, з дев'яти - навчатися грі на фортепіано і скрипці. Закінчив юридичний факультет Московського університету.
Теорію композиції вивчав у Н.С. Кленовського в Москві (1892-1894 р.р.) і Н. А. Римського-Корсакова в Петербурзі (1896 – 1900 р.р.). Довгий час мешкав у Криму. Творчість О.О.Спендіарова розвивалося під впливом передової російської і вірменської культури (спілкувався з А. Д. Глазуновим, О.М. Горьким, поетом О. Туманяном і ін.). Як композитор митець стверджував реалістичне мистецтво, тяжів до програмної музики, створював у своїх творах образи природи, що опоетизовували жанрові картини народного життя. Ним створено багато романсів, хорових творів, вокальних творів з оркестром, інструментальних та оркестрових п'єс. Серед них: «Кримські ескізи» (1903, 1912 р.р.), симфонічна картина «Три пальми» (1905 р.). Спендіаров О.О. зустрічався з відомими діячами російської культури – А.П. Чеховим, Л.М. Толстим, Ф.І. Шаляпіним. На текст поеми О.М. Горького написав баладу для баса з оркестром «Рибак і фея» (1902 р.). Серед інших творів композитора – концертний вальс (1906 р.) для симфонічного оркестру, «Біда-проповідник» (1907 р.) для голосу з оркестром.
Ще у дитячі роки Спендіаров О.О. познайомився з народною музикою України і Криму. Записав і обробив безліч українських та кримськотатарських народних пісень. У 1921 році написав «Українську сюїту» і музику до вірша «Заповіт» Т.Г. Шевченка.
У 1922 році на запрошення уряду Вірменії митець переїхав у Єреван, де очолив музичне життя країни. Цей період ознаменований розквітом композиторської, педагогічної і суспільно-музичної діяльності Спендіарова. Глибоко проникнувши в сутність народної вірменської музики, ним створено такі видатні твори, як «Єреванські етюди» для оркестру (1925 р.) і оперу «Алмаст» - одне з найкращих творінь вірменського музичного театру. Спендіваров О.О. виховав чимало учнів, багато з них в майбутньому стали відомими композиторами.
Народний артист Вірменії Спендіаров О.О. помер у 1928 році у м.Єревані. Прах композитора поховано в саду перед Єреванським театром опери і балету, що носить ім’я митця з 1938 року.
Література
Спендиарова Марина Александровна. Жизнь музыканта : повесть / М. А. Спендиарова ; оформ. Г. Ордынского. - М. : Дет. лит., 1971. - 110 с. - Краткий муз. слов.: с. 107-108.
Каховка. Історія - сучасність / уклад. О. Карасевич, О. Вакулич, С. Л. Сидьолкіна ; заг. ред. О. Вакулич ; іст. нарис С. Л. Сидьолкіної ; фот. О. Катюха [та ін.]. - Вид. 2-ге, доповн. зі змін. - Херсон : Наддніпряночка, 2011. - 115 с. : кольор. фот., іл., факс.
Спендіаров О.О. с.5, 29.
Спендіаров Олександр Опанасович [справж. Спендіарян ; 20.X (1.XI ) 1871, Каховка, тепер місто Херсон. обл. - 7. V 1928, м. Єреван ] - композитор // Мистецтво України : бiогр. довiд. - К., 1997. - С.555.
Азиян С. Він годинами міг слухати задушевні українські пісні / С. Азин // Культура і життя. - 2005. - 16 листоп.(№45/46). - С.3.
Борт О. Музична палітра : до 100-річчя від дня народж. О. О. Спендіарова / О. Борт. // Ленін. прапор. - 1971. - 2 листоп.
Колос В. «Замечательных событий в моей жизни не было …» : [к 135-летию со дня рожд. композитора] / В. Колос // Кахов. зоря. - 2006. - 19 жовт. - С. 5.
Сошнікова Ірина. Спендіаров і Каховка : [про вечір пам'яті композитора-земляка в іст. музеї міста] / Ірина Сошнікова // Кахов. зоря. - 2007. - 13 груд.(№101/102). - С. 6.
Спендіаров Олександр Опанасович // Херсонщина подарувала світові: діячі мистецтв : біобібліогр. довід. - Херсон, 2010. - Вип. 2. - С.15-16.
