Голодомор – болісна сторінка української історії, яку ніколи не можна буде перегорнути, назавжди забувши прочитане. Відлуння цього лиха, яке приніс на нашу землю ненажерливий комуністичний режим у 1932-1933 роках, до сих пір живе в спогадах очевидців, які волею жаги до життя ще не покинули наш світ.
На щастя, в Україні є волонтери-історики, які не дають згаснути цій свічі пам'яті, і які знаходять можливість запалити її не тільки в офіційні роковини, але й в інший час.
Нещодавно, 9 липня, до Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Олеся Гончара завітала ініціативна група небайдужих миргородців. Вони запропонували херсонцям комплекс різноманітних заходів, що висвітлюють тему Голодомору в Україні та, зокрема, на Миргородщині.
Науковцям, студентам-історикам, бібліотечним працівникам була презентована фотовиставка із світлинами періоду Голодомору, на яких зображені: побут селян того часу; документи радянської влади щодо обігу врожаю та їжі; аналітика зменшення населення. Ці документи дають чіткі підстави стверджувати: Голодомор був цілеспрямованою політикою Кремля по винищенню українського народу. Нікого не залишив байдужим фільм «Притулок смерті», створений ініціативною групою в ігровій формі на основі документальних матеріалів про тяжке життя дітей у миргородському притулку в період Голодомору 1932-1933 років. Тепер тут створено «Музей трагедії голодомору на Миргородщині». Також історик Микола Марченко презентував свою книгу «Історія в документах», що розвінчує міфи про політику КПРС щодо України. Книга містить документи 1939-1944 років, спогади тих, хто вижив після Голодомору 1932-1933 років. Додатки до книги є своєрідним міні-музеєм – це копії документів та газет українською мовою часів німецької окупації. Наприкінці заходу автор подарував книги бібліотеці та всім бажаючим.
Свіча пам'яті не згасає ні на мить і продовжує горіти, допоки є люди, які гідно ставляться до історії свого народу і хочуть нести правду, якою б важкою вона не була.
