18 листопада
МАСЮТКО МИХАЙЛО САВОВИЧ
[1918-2001], письменник, публіцист
(До 100-річчя від дня народження)
Масютко Михайло Савович народився у с. Чаплинці Херсонської області. Батько був регентом у місцевій церкві, мати працювала вчителькою. У 1932-1933 роках родина мешкала у м. Олешках. Після закінчення семирічної школи майбутній письменник навчався на робітфаці при Херсонському падагогічному інституті, пізніше – на мовно-літературному факультеті Запорізького педінституту. У 1937 р. його звинувачено в контрреволюційній пропаганді і виключено з навчального закладу. У 1938 р. – засуджено на 5 років ув’язнення та на 3 роки позбавлено виборчих прав. Покарання М. Масютко відбував на Колимі. У 1940 р. після перегляду справи його звільнено і реабілітовано. До 1942 р. М. Масютко працював вчителем німецької мови в одній із шкіл Середньоканського району Хабаровського краю. Душею та думками поет завжди линув до України.
Рідна земле і рідне небо!
Не забуду я вас ніде.
Україно моя, до Тебе
Рветься серце моє молоде.
«До України», 1942.
У 1942 р. колишнього в’язня мобілізовано до лав Радянської Армії. Після закінчення Другої світової війни М. Масютко повернувся до своєї сім’ї в Крим (с. Сарабуз). Він закінчив Львівський педагогічний та Московський поліграфічний інститути. Працював вчителем на Волині, Львівщині, Київщині та Феодосії.
На початку 60-х років, під час хрущовської «відлиги», долучившись до національного руху, М. С. Масютко написав низку публіцистичних статей, які поширювались самвидавом. У серпні 1965 р. його вдруге заарештовано у Феодосії, з часом доправлено у м. Львів. У березні 1966 р. на закритому засіданні Львівського обласного суду М. С. Масютка засуджено на 6 років таборів суворого режиму за звинуваченням в антирадянській націоналістичній пропаганді й агітації.
Після звільнення з ув'язнення (1971) міська влада заборонила йому мешкати у власній хаті м. Феодосії. В Криму, Київській області та в Західній Україні М. С. Масютко не мав права проживати. Він змушений був переїхати з сім’єю на Херсонщину, землю діда, прадіда і батька, і поселитися в с. Дніпрянах Новокаховської міськради, де перебував під пильним наглядом агентів КДБ до 1991 р.
У с. Дніпрянах М. С. Масютко написав більшість своїх літературних творів. Тут він завершив (1985) твір-спогад «В полоні зла». Книга побачила світ у 1999 р. у Львівському видавництві. У 1993 р., до 60-річчя штучного голодомору в Україні, завдяки зусиллям М. С. Масютка на території Свято-Введенської церкви смт Дніпрян було споруджено і освячено десятиметровий хрест з написом: «Жертвам репресій та голодоморів 1921-23, 1932-1933 та 1947 років».
У 2001 р. сім’я Масютків переїхала на постійне місце проживання до м. Луцька, де невдовзі М. С. Масютко помер.
Свою бібліотеку Масютко Михайло Савович заповів учителям і учням Дніпрянської школи.
Учителька ЗНЗ №10 м. Нової Каховки В. Кириченко у статті «За любов мою, земле, до тебе…» написала: «Якщо подивитися на долю цієї людини, її творчий і життєвий шлях, перед нами буде, наче на долоні, вся історія нашого багатостраждального народу. То були страшні часи, коли інтелект нації, її розум перебував у політичних в’язницях. І дійсно, всі ті довгі роки ув’язнення можна назвати каранням за любов: любов до рідної української мови, до рушників і сорочок, вишитих хрещато, до жовто-блакитного кольору на нашому древньому прапорі, до рідного Дніпра і до Таврійських степів. Але ж любити свій край – це не є злочин».
Література
Колимські консерви / Михайло Масютко // Забуттю не підлягає : нариси, спогади, оповідання. – Херсон, 1994. – С. 74‑86.
Спогади про перебування у таборі для політв’язнів у 1938 р.
Звільнення Кардинала Сліпого / М. Масютко // Зона. – 1992. – № 3. – С. 104-109.
Про перебування у таборі для політв’язнів у Мордовії в 1966 р.
Людська рука : [спогади про сталінські репресії] / Михайло Масютко // Учитель. – 2002. – 21 берез.(№13).
«Україно, моя розорена…» : [вірш] / Михайло Масютко // Учитель. – 2002. – 22 серп.(№22). – С.6.
Про життєвий та творчий шлях
Лопушинський І. «За любов мою, земле, до тебе, за любов мою, люди, до вас...» : (Світлій пам’яті борця за незалежну Україну М. С. Масютка) / Іван Лопушинський // Вісник Таврійської фундації (Осередку вивчення української діаспори) : літ.-наук. зб. – Київ; Херсон, 2006. – Вип. 2. – С. 199-211.
Масютко : (спогад) // Славутич Я. Твори / Яр Славутич. – Київ, 1994. – Т. 1: Поезії. – С. 460-461.
Михайло Масютко : [біогр. довідка, поезії, уривки із щоденника, окремі листи до дружини та матері] // Лихо з розуму : (портр. двадцяти «злочинців»): зб. матеріалів. – Львів, 1991. – С. 183-215.
Славутич Яр. Твори : в 5-ти т. Т. 3 : Розстріляна муза ; Меч і перо / Я. Славутич. – Київ : Дніпро ; Едмонтон : Славута, 1998. – 494 с.
Масютко М. С., с. 29.
Масютко Михайло Савович (1918-2001) // Каляка М. М. Літературна лоція Херсонщини (XVII – поч. XXI ст.) : сучас. літ. краєзнав. регіон. довід. : у 2-х т. – Київ; Херсон, 2009. – Т. 1. – С. 228-229.
Голодомор унес жизни почти 5 миллионов украинцев и не дал родиться миллиону детей // Днепров. проспект. – 2003. – 20 нояб. – С. 3.
«За любов мою, земле, до тебе...» // Рад. Таврія. – 2008. – 24 жовт.(№43). – С. 8 ; 31 жовт.(№44). – С. 6 ; Вісн. Олешшя. – 2008. – 24 жовт.(№85/86). – С. 5.
Кириченко В. З любов'ю до України / В. Кириченко // Деловые новости. – 2008. – 20 авг.(№34). – С. 9.
Кириченко В. «За любов мою, земле, до тебе …» / В. Кириченко // Учитель. – 2002. – 17 січ.(№3). – С. 6.
Піддубняк Василь Григорович. Голодомор пощади не знає! : [спогади письменника про сталін. репресії на Херсонщині] / В. Піддубняк // Новий час. – 2008. – 26 черв.(№26). – С. 4, 5.
Путилова Тамара. Він справді любив Україну / Т. Путилова // Нова Каховка. – 2008. – 19 листоп.(№47). – С. 6.
Тарасова Ю. «За любов мою, люди, до вас…» / Ю. Тарасова // Учитель. – 2002. – 22 серп.(№27). – С. 6.
Чиркова Н. Борець за волю з Чаплинки / Н. Чиркова // Рад. Таврія. – 2008. – 21 листоп.(№47). – С. 3.
Шумик А. Видатні люди нашого краю – Михайло Масютко / А. Шумик // Рад. Таврія. – 2008. – 3 жовт.(№40). – С. 8.
