«У кожного своя пустеля і свої міражі» – цей вислів Ліни Костенко якнайкраще підходить для розповіді про письменницю Сильвію Плат.
Основною темою творчості Сильвії Плат стали її власні почуття та страхи, які вона втілювала у поезії. Свої вірші писала у жанрі «сповідальної поезії» та була одним із засновників цього жанру.
У 1963 р. вийшов з друку єдиний прозовий твір Сильвії – напівбіографічний роман «Під скляним ковпаком». І в цьому ж році, Сильвія, не впоравшись із важкою депресією, наклала на себе руки. Основне визнання її творчості почалося лише після трагічної загибелі. (посмертна збірка віршів «Аріель» отримала у 1982 р. Пулітцерівську премію).
У романі розповідається про власні переживання та душевні страждання авторки. В центрі сюжету – історія студентки Естер Грінвуд, яка знаходиться на початку життєвого шляху і має великі плани та амбіції. Дівчина влаштовується на стажування у модний жіночий журнал та в подальшому мріє стати успішною і відомою письменницею. Проте не так просто втілити свої мрії у життя, особливо коли тобі у цьому заважають невпевненість, страх, що ти нічого не варта та депресивний розлад. Як вихід зі скрутного становища – декілька спроб покінчити з собою. Естер не намагається вирішити проблему зі своїми побоюваннями, а просто мовчить про них. Один з її найбільших страхів – не відповідати власним вимогам. В дівчини є все для успіху: молодість, талант. Здавалося б жити та радіти, але через депресію в неї не виходить: «Поглянь лишень, як дива трапляються в цій країні, казали б люди. Дівчина 19 років живе собі в якомусь забутому містечку, в таких злиднях, що й журналу собі не купить, аж раптом виборює стипендію в коледжі, здобуває нагороди там і сям – і от уже рулює Нью-Йорком, наче власним авто. Щоправда, я не рулювала нічим, навіть собою, я просто пхалася з готелю на роботу, наче заціпенілий тролейбус. Мабуть, я мала відчувати захват, як решта дівчат, але видобути з себе реакції не вдалось. Я почувалась геть вкляклою, геть порожньою – певно так почувається центр торнадо, мляво повзучі кудись у хаотичному вихорі».
Естер в середині – випалена пустеля. В неї немає головного – відчуття впевненості в собі, навпаки є відчуття, що життя проходить мимо. Вона як квітка під ковпаком. Щоб вирватись з під цього ковпака вихід бачить тільки один – смерть.
В78473
821(73)
П 37
Плат Сильвія.
Під скляним ковпаком: [роман]/ Сильвія Плат ; [пер. з англ. О. Любарської ; голов. ред. М. Савка ; худож. оформ. А. Стефурак] - Львів : Вид-во Старого Лева, 2018. - 351, [4] с., ISBN 978-617-679-296-3
УДК: 821.111(73)'06-31=161.2
