Згідно підрахунків астрологів цього 2024 року день зимового сонцестояння припадає на 22 грудня. Залежно від року зимове сонцестояння відбувається 21 або 22 грудня в Північній півкулі і 20 або 21 червня у Південній півкулі.
До речі, день зимового сонцестояння вшановують не лише українці. У різних культурах ця подія тлумачилася по-різному, але в більшості народів її сприймали як відродження, у цей час влаштовували свята, зустрічі, ритуали та інші урочистості. [2.].
Саме в цей день римляни святкували день Непереможного Сонця, германські народи – Йоль, а праукраїнці вшановували Коляду. Коляда – це язичницьке свято, яке і з прийняттям на Русі християнства не щезло безслідно. Бо корені свята сягають сивої давнини і дуже глибоко запали у душі краян. Українці від покоління до покоління передавали традиції вшанування «дідів» саме уночі, на переломі часу, коли день перестає зменшуватися, а навпаки починає збільшуватися, тобто кількість світлових годин збільшувалася і всі раділи в очікуванні весни.
Існує вірування, що так звані «Діди», тобто померлі старші чоловіки з даної родини, саме в найдовшу ніч відвідували своїх живих однокровників і робили все необхідне, щоб добро і багатство не обминало їхніх родичів протягом наступного переможного поступу Сонця. Власне, щоб наступний рік був урожайним і вдалим для родини цього двору. Під час обходу двору і всієї живності у дворі жерці(волхви), а з роками просто чоловіки зі своїм старшим колядником, якого називали «Березою», співали спеціально призначені для цього пісні – КОЛЯДКИ. До речі, традиція виключно чоловічого колядування зберігається і до сьогодні в багатьох регіонах України.
Старший колядник вітав краян з Колядою. Він відрізнявся від інших тим, що обов’язково одягав червоно-білу чумарку і брав у праву руку великий посох, на верхів’ї якого знаходилась або чотирикутна зірка, що символізує пори року, або восьмикутна зірка, що символізує вічне царювання бога, або ж диск, який символізує Сонце.
Інші колядники були також ряджені у різне дрантя і вели себе не дуже пристойно, але їхній спів наснажував на позитивне сприйняття колядників, або, як тоді називали, «рокових гостів». [3]. Бо колядки співалися лише раз на рік і то в надвечірній час, коли межі між світом живих і світом мертвих зникали. Колядники співали ритуальних пісень та зичили усім членам родини добробуту та врожайного року. За це приймаюча сторона обдаровувала колядників подарунками. В основі звичаю колядування лежить прадавня віра в силу побажання та магію слова.
Цікаво й те, що з прийняттям християнства на Русі ця одвічна традиція колядування була лише трішки трансформована. У дохристиянську пору обрядові пісні співали про силу роду та духу, Сонце та врожаї, не привʼязуючись до релігії та спираючись саме на природні сили. З утвердженням християнства колядки вже стали присвячуватися народженню сина Божого Ісуса Христа. Хоча як і п’ять тисяч років тому, так і тепер колядки починають співати з першою зіркою.
Від XVII століття на українських землях колядники почали водити ВЕРТЕП. Про вертеп і його особливості ми писали в одній із попередніх наших статей.
У XVIII столітті колядки отримують свою популярність та входять у фольклор завдяки «Богогласникам» — збіркам християнських обрядових пісень на євангельські сюжети. Однією з найпопулярніших стає колядка «Нова радість стала», де співають про різдвяну ясну зірку, що засяяла на весь світ на знак народження Ісуса Христа. Ця колядка і донині є надзвичайно популярною. Ви можете послухати її у виконанні українських зірок на ютюбі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=WhT4GG5AUDo
У ХХ столітті від 1918 року більшовики розгорнули небачену до тої пори боротьбу з одвічним колядуванням українців. По своїй недолугості компартійні керманичі видали декрет про заборону прославляння культу — тобто, усіх церковних та обрядових свят. Разом з церковними обрядами були заборонені також колядки, щедрівки та інші одвічні традиції. Проте українці по селах ще до 1931 року навіть під страхом ув’язнення проводили для родичів ритуал колядування. В 30-ті роки нещадна боротьба з будь-якими проявами вшанування одвічних традицій дала свої результати. Більшість стародавніх колядок щезли з українських земель. Проте у співучої нації і в роки лихоліття з’являлись колядки, хоча й не такі ритуальні, як то було до того. Як зазначає у своїй статті «Від язичництва до наших часів» українська дослідниця Марина Гонтар: «У 1945—46 роках, у розпал масової депортації українців, зʼявляється «Голодна колядка» або ж «Сумний святий вечір» — перша за довгий період пісня, що відображає не лише любов до Бога, але й скрутну долю борців за волю України.» [1.].
Колядку «Сумний святий вечір» Ви можете послухати у виконанні відомої української співачки Ірини Федишин на ютюб-каналі за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=yxoWW0WZv38
Протягом 70-річного панування тоталітарного режиму комуністи продовжували боротися з колядками та колядниками. І лише з Незалежністю України на українських теренах поступово почали відроджуватися віковічні традиції краян.
Традиційно в більшості регіонів України вважають, що якщо в найдовшу ніч загадати бажання, то воно неодмінно збудеться. Та й будь-яку нову справу старожили радять розпочинати саме в день зимового сонцестояння. Хай у Вас і у нас все буде гаразд.
Джерела:
- Гонтар М.О. Від язичництва до наших часів…[Електронний ресурс] :[текст]// Всеосвіта: [сайт] . — Режим доступу: https://vseosvita.ua/c/pedagogy/post/98469 . — Назва з екрана. — Дата публікації: 20.12.2023. — Дата звернення: 18.12.2024.
- Зимове сонцестояння[Електронний ресурс] :[текст]// Вікіпедія: [сайт] . — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D1%8F . — Назва з екрана. — Дата публікації: 8.12.2024. — Дата звернення: 18.12.2024.
- Коляда // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — Київ : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Список світлин до статті «В день зимового сонцестояння»:
- День зимового сонцестояння. Автор Ольга Руда. США
- Коляда – богиня неба, дружина Дажбога, мати Сонця.
- Коляда. Гобелен. Автор Ольга Пілюгіна.
- М. Гермашов. «Із зіркою» (1916). Колядники початку XX сторіччя
- Хода звіздарів у Львові, 2020 р. Фото УНІАН
- Колядники у церкві святої мучениці Олександри Херсона. Автор фото Павло Подобєд.
