7 квітня

7 квітня

У 1910 році С .І. Гопнер емігрувала у Францію, де знаходився центр російської політичної еміграції , там вона увійшла до складу Паризької групи сприяння РСДРП.Ця організація мала тісні зв'язки з Росією.

Скрутне матеріальне становище політичної емігрантки змушувало С.І. Гопнер шукати заробітків, вона давала приватні уроки і виконувала випадкові переклади. С.І.Гопнер була членом Французької соціалістичної партії , працювала в районній секції Паризької організації, що обслуговувала Латинський квартал Парижа. У роки першої світової війни діячка проводила пропагандистську роботу серед волонтерів (емігрантів), які добровільно вступили у французьку армію, брала участь в організації міжнародної конференції жінок-соціалісток у Берні.

Після повернення в Росію у 1916 році - вона на підпільній роботі в Іркутську, Катеринославі.

Активна пропагандистська діяльність С.І.Гопнер, а також її работа у лікарняній касі Брянського заводу не лишилися непомітними для поліції. Ненадовго її заарештовано.

У 1917 році С.І.Гопнер - член Катеринославського комітету більшовиків, депутат Катеринославської Ради робітничих і солдатських депутатів, секретар міської думи.

У травні 1918 року С.І.Гопнер разом з іншими політичними діячами переїхала до Москви , пізніше до Курська.

С.І.Гопнер зустріла 1919 рік у Харкові, працювала на освітянській ниві України. Працюючи у Харкові (1923-1925 р.р.), вона приділяла велику увагу становленню загальноосвітньої школи. У наступні роки (1925 - 1927 р.р.) - завідує підвідділом преси жінвідділу ЦК РКП(б), потім (1927 -1929р.р.) працює відповідальним редактором газети "Всеукраїнський пролетарій".

У 1929 - 1938 роках - в апараті Комінтерну. Була делегатом усіх семи конгресів Комінтерну. У 1934 році С.І.Гопнер присвоєно ступінь доктора історичних наук, у 1960 - Героя Соціалістичної Праці. Відзначена іншими державними нагородами.

Нині, коли історична наука збагачується фактами, діяльність С.І. Гопнер потребує вивчення та об'єктивної оцінки.

БЄДНОВ М.Д. Серафима Гопнер. - К.: Політвидав України, 1976. - 85 с.

ГОПНЕР Серафима Іллівна (7.IV.1880 - 25.ІІІ.1966) - професіональна революціонерка, парт. діячка //Радянська енциклопедія історії України. - К., 1969.- Т.1. - С.439.

БОСТАН Л.М. С.І.Гопнер //Укр. іст. журн. - 1990. - №9. - С.55-64.

ВАРГАТЮК В. Посвятив себя революции //Под знаменем ленинизма. - 1990.- №5. - С.71-76.

КОЛІШЕР Т.М. Серафима Іллівна Гопнер //Укр. іст. журн. - 1980. - №3. - С.54-65.

КУПЧА Э. Жизнь, отданная революции //Известия. - 1980. - 8 апр.

САЛО В.М. "Наташа": Штрихи до політичного портрету професіональної революціонерки С.І.Гопнер //Трибуна лектора. - 1989. - №3. - С.18-19.

САПУН М. Товарищ Наташа: К 110-й годовщине со дня рождения С.И.Гопнер //Правда Украины. - 1990. - 10 апр.