Масенко Лариса Терентіївна
Роки життя: 14.11.1942 - дата смерті невідома
Жанр: Нон-фікшн
Країна: Російська Федерація
Місто: с. Безім'яне
Дебют, премії, екранізації:
Лариса Масенко - мовознавець, фахівець у галузі соціолінгвістики, історії української літературної мови, стилістики, ономастики; доктор філологічних наук, професор кафедри української мови Національного університету "Києво-Могилянська академія", провідний науковий співробітник Інституту української мови НАН України.
У 1959–1964 навчалася в Київському державному університеті ім. Т. Шевченка на факультеті філології (українська мова і література), закінчила аспірантуру в інституті мовознавства АН УРСР і в 1972 захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук "Гідронімія басейну Південного Бугу" .Свою професійну діяльність починала у 1964 в інституті мовознавства АН УРСР з посади старшого лаборанта і до старшого наукового співробітника.
З 1996 – доцент кафедри сучасної української мови Київського національного університета ім. Т. Шевченка. З 2001 і дотепер працює у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", спочатку завідувачем кафедри української мови, а з 2010 професором цієї ж кафедри. Докторський ступінь отримала в 2005, дисертація за темою "Українська мова в соціолінгвістичному аспекті".
Лариса Масенко – член Всеукраїнського товариства "Просвіта", а також член Товариства української мови Київського національного університету ім. Т. Шевченка, член комісії з соціолінгвістики Міжнародного комітету славістів. Автор понад 200 наукових праць.
Особисту бібліотеку з 2015 року передає Науковій бібліотеці НаУКМА.
Відзнаки та нагороди:
- Друге місце у номінації Політлікнеп книги «Мова і політика» Першої Всеукраїнської рейтингової акції «Книжка року 1999».
- Номінаційний сертифікат Шостої Всеукраїнської рейтингової акції «Книжка року 2004»; «Мова і суспільство: Постколоніальний вимір» — у короткому списку номінації Політлікнеп.
- Лауреат Всеукраїнської премії імені Бориса Грінченка (2005).
- Лауреат премії імені Олекси Гірника (2009).
- Лауреат премії імені Василя Стуса (2010).
- Лауреат премії імені Петра Могили (2010) [2].
- Лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2017)[3].
Твори автора:
Авторка праць із гідронімії України, співукладач «Словника гідронімів України» (1979) та «Етимологічного словника літописних географічних назв Південної Русі» (1985). Має публікації з історії української літературної мови, поетики та мови класиків української літератури (Тарас Шевченко, Леся Українка, Григір Тютюнник) та сучасних письменників (Іван Драч, Валерій Шевчук, Оксана Забужко, Юрій Андрухович). У цих працях поєднує мовознавчий аналіз із літературознавчим, розкриває образний потенціал слова, проникаючи в глибинну структуру художнього тексту. Упорядник і авторка вступних статей до видань спадщини видатних українських мовознавців (Павло Житецький, Юрій Шевельов).
Починаючи з кінця 1980-х років активно опрацьовує соціолінгвістичну проблематику. Вивчає мовну ситуацію України, функціонування й стан сучасної української мови за умов масового українсько-російського білінгвізму, побутування мішаних форм мовлення. У її працях започатковано соціолінгвістичне обстеження Києва. Зокрема, визначено демографічну й комунікативну потужність української та російської мов у різних сферах міського життя, досліджено ставлення киян до обох мов і ступінь конфліктності міжмовних стосунків.
Досліджує специфіку радянської мовної політики в Україні та її наслідки, зокрема практику втручання партійних органів СРСР у внутрішній розвиток української мови. На підставі численних документів показала, що це втручання було спрямоване на штучне зближення української мови з російською й мало на меті подальшу ліквідацію української мови як незалежного мовного утворення.
Як провідний український соціолінгвіст і експерт із питань мовної політики постійно виступає в засобах масової інформації з актуальних питань мовного життя України. Прагне донести до широкого загалу усвідомлення визначальної ролі української мови в розбудові суверенної держави. Привертає увагу громадськості до загроз, спричинених недосконалістю мовного законодавства, браком державної мовної політики та хибними кроками влади в розв'язанні проблем двомовного суспільства.
Бібліографія дослідниці налічує понад 200 публікацій. Учасниця багатьох українських і міжнародних наукових конференцій. Підготувала чотирьох кандидатів наук. Створила свою школу соціолінгвістики.
Монографії, словники:
- Власні назви і відтопонімічні утворення Інгуло-Бузького Межиріччя. — К. : Наук. думка, 1977. — 192 с. (співавтор).
- Гідронімія Східного Поділля. — К. : Наук. думка, 1979. — 195 с.
- Словник гідронімів України. — К. : Наук. думка, 1979. — 435 с. (співукладач)
- Складні питання сучасного українського правопису. — К. : Наук. думка, 1980 (співавтор).
- Гідронімія України в її міжмовних і міждіалектних зв'язках. — К. : Наук. думка, 1981 (співавтор).
- Історія української мови. Лексикологія та фразеологія. — К. : Наук. думка, 1983 (співавтор).
- Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі. — К. : Наук. думка, 1985 (співукладач).
- Жанри і стилі в історії української літературної мови. — К. : Наук. думка, 1989 (співавтор).
- Культура української мови: Довідник. — К. : Либідь, 1990. — 303 с. (співавтор).
- Українські імена і прізвища. — К. : Т-во «Знання» УРСР, 1990. — 48 с.
- Мова і політика. — 1-е вид. — К. : Соняшник, 1999. — 100 с.[4]
- Мовна ситуація Києва: День сьогоднішній та прийдешній. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2001. — 92 с.
- У вавилонському полоні: Теми національної та соціальної неволі у драматургії Лесі Українки. — К. : Соняшник, 2002. — 152 с.
- Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2004. — 164 с.[5]
- Мова і політика. — 2-ге вид., доп. — К. : Соняшник, 2004. — 120 с.[4]
- Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2005. — 399 с. (співавтор)[6]
- (У)мовна (У)країна. — К. : Темпора, 2008. — 88 с.
- Język i społeczeństwo: wymiar postkolonialny / Przekł. i red. nauk. A. Bracki. — Gdańsk: Wyd-wo Uniwersytetu Gdańskiego, 2008. — 195 s.
- Нариси з соціолінгвістики. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2010. — 243 с.
- Суржик: між мовою і «язиком». — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2011. — 135 с.
- Język i polityka / Przekł. i red. nauk. A. Bracki. — Gdańsk: Athenae Gedanenses, 2012. — 173 s.
- Мова радянського тоталітаризму.[7][8] — К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2017. — 240 с. — ISBN 9786177023622.
- Суржик: між мовою і «язиком». — 2-ге вид., зі змінами і допов. — К. : Видавн. дім «КМ Академія», 2019. — 232 с.
- Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні — К. : ТОВ «Видавництво „КЛІО“», 2020. — 176 c. — ISBN 978-617-7755-14-1.