Херсонська обласна
універсальна наукова бібліотека
ім. Олеся Гончара
ПН-ЧТ: 9:00-18:00
СБ-НД: 9:00-18:00

Інформдосьє «Позбавлені Батьківщини»: День пам’яті жертв депортації кримських татар

17.05.2023

18 травня – День пам'яті жертв депортації кримських татар. 77 років тому за наказом Сталіна почалося масове виселення кримських татар із Криму. Раніше з півострова депортували німців та італійців, а після – кримських татар – вірмен, болгар і греків. Кримських татар звинуватили у співпраці з фашистами під час окупації півострова.

Ще з ХVІІІ століття, коли Кримське ханство перестало існувати та розпочалась колонізація краю Російською імперією, неодноразово з’являлися ідеї виселення кримських татар із Кримського півострова. Так, наприклад, під час Кримської війни 1853-1856 рр. російське командування звинуватило частину кримських татар у підтримці західних союзників (Британія, Франція, Туреччина). 2 тис. кримчаків було розстріляно або заслано, до 1863 р. до Туреччини змушено виїхали 140 тис.  кримських татар.

Наприкінці 1920-х р. Кремль повернувся до масової репресивної політики щодо кримських татар. Так, у 1929 р. до Середньої Азії примусово переселено татарських князів та частину дореволюційної інтелігенції. У серпні – вересні 1941 р. з Криму депортовано до Росії (Орджонікідзенський район) 61184 німців. У 1942 р. – 438 італійців.  Під час Другої світової  війни керівництво нацистської Німеччини в 1941 р. і потім, у 1942 р., розглядало питання про «звільнення» Криму від кримських татар. Планувалося сюди поселити тірольських німців. Витискування корінного народу склало 216968 осіб татарського та турецького походження.

Наказ про депортацію кримських татар за номером 00419/00137 від 13 квітня 1944 року надали комісар держбезпеки СРСР Берія та нарком Меркулов. У Постанові Державного комітету оборони СРСР № ГОКО-5859 від 11 травня 1944 р. «Про кримських татар»  кримські татари звинувачувалися  у дезертирстві, зрадництві і співпраці з ворогом.

Після вигнання кримських татар росіяни закликали переселитися у Крим такими оголошеннями.

У телеграмі НКВС на ім'я Сталіна підставою для депортації кримських татар було звинувачення у тому, що нібито 20000 кримських татар дезертирували з лав Радянської армії.

Натомість більшість істориків вважає, що справжньою причиною депортації кримських татар було те, що СРСР прагнув захопити частину Туреччини і встановити контроль над чорноморськими протоками – Босфором і Дарданеллами. Тому, готуючись до цього нападу, сталінський режим «зачищав» майбутні плацдарми – Крим і Кавказ – від «ненадійного елемента». На Кавказі вибірково виселяли тюрків і калмиків, а із Криму – кримських татар.

1991 рік. Повернення в свій рідний Крим з Узбекистану. Кримські татари облаштовуються на покинутому тютюновому полі в околицях селища Кореїз.

Після попередньої підготовки операція по виселенню була розпочата о 5.30 ранку 18 травня 1944 року, а вже 20 травня о 16.00 вона  завершилась. Лише три дні знадобилося для того, щоб понад третину мільйона невинних жертв відправили у віддалені райони! Берія щодня доповідав Сталіну про «успіхи» страшної акції, після здійснення якої частина безпосередніх її виконавців теж була вислана. Такого масштабу злочинів не досягав жодний диктатор за всю світову історію.  За три дні з 18 по 20 травня 1944 року з Криму було депортовано близько 200 000 кримських татар.

Загалом же з Кримського півострова радянська влада примусово виселила 379 000 представників не лише татарської національності, а й багатьох інших народностей. 26 травня 1944 року з Кримського півострова почалося виселення болгар (12 975 людей), вірмен (9 919 людей), греків (14 300 людей) та багато інших – турків, інгушів, німців, євреїв… Депортації різних народів продовжувались і після закінчення війни. Вигнанців вивозили в основному до Узбекистану та в інші віддалені місця на території колишнього СРСР. Величезна кількість людей загинула ще в дорозі, так і не доїхавши до місця призначення. Йшла війна, але репресивна машина продовжувала працювати. Для реалізації цього страхітливого плану було використано 67 ешелонів.

Керівництво СРСР залучило для проведення депортації 32 000 вояків, з них: 23 000 солдатів і офіцерів НКВС, а 9 000 – вояків із 51-ї та 2-ї гвардійської армії Червоної армії, які вели бої за Севастополь. За операцію проти мирного населення 371 особа була нагороджена орденами та медалями різних ступенів. Зокрема, 106 медалей «За бойові заслуги», 93 ордени – «За відвагу», 30 орденів Великої Вітчизняної війни І ступеню, 57 – ІІ ступеню, 76 орденів Червоної Зірки, 2 ордени Червоного прапору.

Більша частина кримських татар була депортована у безлюдні райони Середньої Азії. Значна кількість переселенців, виснажених трьома роками життя в німецькій окупації, загинула в місцях висилки від голоду та хвороб у 1944-45 роках. Оцінки кількості загиблих у цей період дуже різняться: від 15-25%, за оцінками різних радянських офіційних органів, до 46%, за оцінками активістів кримськотатарського руху, які збирали відомості про загиблих у 1960-і роки. Лише «за 6 місяців 1944-го», тобто з моменту прибуття в райони Середньої Азії і до кінця року померло 16 052 особи (10,6%)» (за неофіційною інформацією – близько 80 000).

Депортовані з Криму, м. Красновишерськ, Молотовська обл., 1950 р.

Протягом 12 років до 1956 року кримські татари мали статус спецпереселенців, що означало різні обмеження в правах, зокрема – заборону на самовільний (без письмового дозволу спецкомендатури) перетин кордону спецпоселення та кримінальне покарання за його порушення. Відомі численні випадки, коли людей засуджували до багаторічних (до 25 років) термінів таборів за те, що відвідували родичів у сусідніх селищах, територія яких належала до іншого спецпоселення. 

Якийсь час після виселення кримських татар серед решти населення Криму були поширені панічні настрої. Багато хто боявся, що незабаром депортують і всіх інших. Особливо посилилися ці настрої після депортації в червні 1944 року кримських вірмен, болгар і греків.

Депортовані Криму – жителі сіл Отузи та Шелен, м. Красновишерськ, Молотовська обл., 1948 р.

Деякі райони (гори і Південний берег Криму, населені до того переважно кримськими татарами) залишилися майже без населення. За повідомленням відповідального організатора ЦК ВКП (б) у Кримській області до ЦК ВКП (б), «після виселення татар, у деяких районах, особливо південних, населення майже не залишилося. У Куйбишевському районі залишилося всього населення 672 чол., Алуштинському – 2637, Судакському – 3380, Балаклавському – 2233. Аналогічне становище з населенням у Карасубазарському, Бахчисарайському, Ялтинському районах».

Окрім цього, радянський режим вдався до нівелювання історичної пам’яті про кримську державність та кримських татар. 25 червня 1946 року Крим був позбавлений статусу автономії та перетворений на звичайну область РРФСР, а протягом наступних двох років понад 80% оригінальної кримської топоніміки було замінено на стандартні радянські назви.

Після депортації кримських татар у Криму двома указами від 1945 і 1948 років було перейменовано всі (за винятком Бахчисарая,  Джанкоя,  Ішуні, Саків  та Судака)  населені пункти, назви яких мали кримськотатарське походження (понад 80% від загальної чисельності населених пунктів Криму).

Маніфестація кримських татар за часів перебудови. «Демократія та гласність – і для кримських татар».

На відміну від деяких інших депортованих народів, що повернулися на батьківщину в кінці 1950-х років, кримських татар було позбавлено цього права формально до 1974 року, фактично ж – до 1989 року. Масове повернення народу до Криму почалося лише наприкінці  «перебудови» 1989 року.

Лише після проголошення Незалежності України кримські татари стали масово повертатись на Батьківщину. Цього ж року депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. У 2008 р. Меджліс кримськотатарського народу ухвалив рішення визнати депортацію 1944 р. Геноцидом та злочином проти людяності. Починаючи з 1993 року, 18 травня в Криму є офіційною державною пам’ятною датою – Днем пам'яті жертв депортації. У 2014 році Верховна Рада України визнала кримських татар корінним народом Криму.

Усього в роки війни зазнали переселення народи і групи населення 61 національності.  Не можна виправдати застосовані до багатьох народів репресивні насильницькі заходи. Адже суворому покаранню піддавалися не тільки винні, а й народи в цілому. Такі заходи не можуть бути визнані справедливими, тому вони

Тип вагону – «теплушки», в якому везли кримських татар.

отримали рішучий і заслужений осуд. Це одна з трагічних маловідомих сторінок в історії радянської держави, яку уряд зберігав у глибокій таємниці. У результаті його помилкової політики масового переселення народів і груп населення, що належали до різних національностей, депортації піддалися і воїни, які відважно захищали       Вітчизну, сміливо билися на багатьох фронтах війни.

Після анексії Криму Російською Федерацією 2014 року розпочалась нова, гібридна депортація кримців. В анексованому Криму проти кримських татар розгорнули широкомасштабні репресії.  Культ особи Сталіна та культ його дій остаточно відродилися.

Сучасна російська влада в анексованому Криму порушує права кримських татар, проводить масові обшуки й арешти. Ті кримські татари, які відмовляються приймати російське громадянство і не визнають незаконну анексію Криму, стикаються із дискримінацією. Їм відмовляють у доступі до освіти, медичного обслуговування, можливості використання рідної мови, плекання традицій і культури. Кремль робить все,  щоб підірвати національну ідентичність кримських татар.

Немислимо, що кримські татари вдруге за 77 років піддаються жорстоким репресіям, переслідуванням, і змушені покинути свою Батьківщину. Після анексії цей волелюбний народ продовжує переживати свою чергову трагедію.

На жаль, історія повторюється… Але ми віримо, що настане день, коли Крим обов'язково повернеться в Україну, і роз'єднані кримськотатарські родини зберуться за одним столом. Віримо, що в подальшому в історії цього мужнього народу  будуть тільки щасливі сторінки.

Пропонуємо вам ознайомитись з художніми та документальними фільмами, які присвячені питанню депортації кримських татар:

1.Хайтарма. Художественный фильм. Полная версия [Електронний ресурс]: Телеканал ATR. – 2015. – Електронні відеодані. – Режим доступу. Назва з екрану– Дата перегляду: 13.05.2020.

2. Депортація кримських татар 1944 року [Електронний ресурс]: Kozak UA. – 2015.- Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 13.05.2020.

3. Депортація кримських татар: цифри, фото, відео [Електронний ресурс]: Радіо Свобода Україна. – 2007. – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 13.05.2020.

4. Депортація кримських татар - трагедія цілого народу відео [Електронний ресурс]: Радіо Свобода Україна. – 2007.  – Електронні відеодані. – Режим доступу. Назва з екрану Дата перегляду: 13.05.2020.

5. Розсекречена історія. Міфи про кримських татар [ Електронний ресурс]: UA:Перший. – 2014. – Електронні відеодані. – Режим доступу. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 13.05.2020.

6. Геноцид крымских татар со стороны русских: два века планомерного уничтожения и изгнания [Електронний ресурс]: Айдер Муждабаев. – 2011. – Електронні відеодані. – Режим доступу.Назва з екрану– Дата перегляду: 13.05.2020.

7. 18 мая 1944 года подразделения НКВД приступили к депортации крымских татар [Електронний ресурс]: Сегодня. – 2014. – Електронні відеодані. – Режим доступу. Назва з екрану– Дата перегляду: 13.05.2020.

Календар подій

     1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
252627282930